Волонтерську роботу членів ГО "Самоврядна громада" можна фінансово підтримати через карту Приват банку 4149 6258 0986 9652

Відновлюємо публічну власність з 1991 року, бо іншого не маєм

Дата публікації: Лютий 9, 2015

 долги

Без реєстрів власності  громад

будуть фейком вибори місцевих рад

Вступ.

         Чи думала я про те, що сайт відкритий для одного, хоча і 35 тисячного масиву м. Києва, як майданчик для конституційної самоорганізації, стане навчально – практичним довідником нових форм правозахисту активістів  України? Скажу відверто: і гадки не мала. Було лише прагнення реалізувати свій освітній фах в умовах безпартійної свободи і вселити в людей,  спроможних задавати питання  і самостійно шукати на них правові відповіді, віру в  Бога, в себе і разом з цим в Україну.  ( Левко Лук’яненко в тому сенсі є однодумець бо сказав схоже « Я вірю в Бога і вірю в Україну» А інакше як? ) Те що не виснажилась за ці роки,  свідчить про те, що бачу результат, який надихає:. поруч  люди, які зрозуміли  –  час партійного лідерства в державі минув. Українці об’єднуються в свої громадські осередки з ідеями, ініціативами, проектами, здатними впливати на долю країни більше, ніж грантові організації за великі гроші  з штучними візійними програмами  з координацією  закордонних тренерів. Прийде час і всі напрацювання, що збереглись у відео, фото  будуть оприлюднені у друкованому аналогічному виданні, яке на даний час є мрією вже значної групи активістів. Суспільство потребує неупередженої і об’єктивної інформації, оскільки  втомились від пустощів і примітиву  передвиборчого партійного замовлення тем.

Тепер до теми.

Ви в курсі, що ініціативна група по встановленню конституційного устрою в Києві заявила про себе на рівні столичної влади. Програма дій для Київради, що була надіслана чиновникам і депутатам в особі секретаря Київради О.Ю Резнікова,   активізувала вище пом’янутих осіб до самоорганізації на боротьбу з активістами громадського самоврядування. Так на комісії Київради  по питанням місцевого самоврядування, незважаючи на категоричний протест громадських конституціоналістів депутатами було ухвалене рішення про розгляд на найближчій сесії  питання виборів в місцеві – районні ради,  як складової процесу децентралізації та розвитку місцевого самоврядування. Що є абсолютною оманою не лише нас ,але і самих себе.

Хід цього засідання ми пропонуємо Вашій увазі

На чому тримається така наша чітка та тверда позиція?  В нашому колі є члени команди, які добре знають свою справу і ведуть  наукові обґрунтування платформи конституційного процесу, до якого  поза волею олігархів  залучаються все більше і більше свідомих громадян, адже розуміють, що  на мир в країні  в результаті перемир’я або міжнародного світового втручання сподіватись абсурдно. В своїй роботі ми посилаємось на  науково –  аналітичну роботу юриста з великої літери Римму  Білоцерківську, яка візуалізувала свою роботу в  https://www.youtube.com/watch?v=fAdUb_Ij58c , кандидата економічних наук, кандидата технічних наук, Докторанта інституту  стратегічних досліджень Олесі Дацко, кандидата економічних наук Львівського національного університету ім. І. Франка Ігоря Гурняка. Їх друга публікація в Дзеркалі тижня «Українські “реформи” і народ: критерії несумісності» повноцінну картину та обґрунтування злочинності дій  наших урядовців в сфері так званої « децентралізації» . Ми пропонуємо ознайомитись  з нею, укріпитись в позиції і почати реалізовувати кроки ГРОМАДЯНСКЬОЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ і САМОВРЯДУВАННЯ кроки якого ми надаємо на сторінках нашого сайту , адаптуючи їх до умов міста мільйонника  революційного стану.  ( В оригіналі з підтримуючими коментарями  http://gazeta.dt.ua/internal/ukrayinski-reformi-i-narod-kriteriyi-nesumisnosti-_.html )

Текст «Українські “реформи” і народ: критерії несумісності» повний надаємо на нашому сайті

Українці живуть оптимізмом, що революційні трансформації останнього року сформують політичну волю керівництва країни щось змінити на користь народу. Без реформ тут ніяк — і базовою є реформа місцевого самоврядування. Але, намагаючись виправити помилки “попередників”, під соусом “реформ” для народу узаконюється система, яка нічого спільного з європейськими принципами самоврядування не має.

Реформа — процес лікування, який потребує встановлення діагнозу. З трибун чуємо про централізованість, корупцію, рейдерство, неспроможність… Але це лише наслідки, тобто зовнішні прояви хвороби. Хто чув про причини того, що Україна — одна з найкорумпованіших держав світу, де 80% населення згідно з європейськими стандартами живе за межею бідності, а її економіка перебуває на межі дефолту?

Маючи за Конституцією прописану модель місцевого самоврядування, яка повністю відповідає демократичним засадам і європейським стандартам, чомусь в Україні реалізовано модель за білорусько-російським зразком. Її необхідно реформувати. Висвітлимо ті пропозиції “реформи”, які замість сприяти розвитку зберігають і зміцнюють систему, що руйнує Україну.

Діагноз №1: територіальні громади не зареєстровані як юридичні особи — суб’єкти публічного права

Бути безпосереднім суб’єктом врядування, реалізувати право власності на комунальне майно територіальні громади не можуть, що призводить до системного рейдерства, дотаційності і пасивності членів громад, які позбавлені дієвих інструментів впливу на органи влади.

Перед ідеологами українських реформ постав вибір:

виконати Конституцію, сприяючи інституціоналізації та визнавши статус територіальних громад-власників (як це є у розвинених країнах), але тоді реформа має дати відповідь: що робити з рішеннями органів місцевого самоврядування з 1996 р., які не були засновані громадами?

або ліквідувати територіальну громаду як інституційну одиницю, почавши будувати вертикаль управління на місцях від органів місцевого самоврядування. Але це узаконення моделі Білорусі, Росії, інших авторитарних держав.

Автори “реформ” вирішили не морочитися з проблемою конституційного статусу громад і рішень нелегітимно створених органів місцевого самоврядування і знайшли “вихід”, запропонувавши геніальну підміну понять: громада стає назвою укрупненої адміністративно-територіальної одиниці, а територіальна громада,  як юридична особа зовсім зникає з українського законодавства.

Пересічному українцю, та й міжнародному експерту, якому все це “правильно” перекладуть англійською, зрозуміти цю підміну понять майже неможливо (Венеційська комісія попередньо схвалила проект змін до Конституції). Бо поняття “громада” в будь-якій мові — це об’єднання людей! Ми ж отримуємо громаду як адміністративно-територіальну одиницю, яка за всіма законопроектами “Про адміністративно-територіальний устрій” тлумачиться як “цілісна частина території України в установлених відповідно до закону межах, що є територіальною основою для організації та діяльності органів місцевого самоврядування і місцевих органів державної влади”.  Тобто ми з об’єднання людей перетворюємося на простір для діяльності органів влади. Якщо раніше цим простором була лише територія, то тепер і люди стають його частиною.

Якщо згідно з діючою Конституцією територіальні громади мали право бути базовим суб’єктом місцевого самоврядування і були власником комунального майна, просто не скористалися ним, то, зробивши з громади адміністративно-територіальну одиницю, нас цього права позбавляють. Тоді власником (за “реформованими” законами) стають органи місцевого самоврядування, що інакше, як рейдерським захопленням ними права комунальної власності класифікувати не можна. Таке позбавлення громад їх базових економічних прав є злочинним.

Окремі правники переконують, що територіальні громади реалізують своє право власності через органи місцевого самоврядування. Здійснювати управління через органи можна. Але чи можна бути власником через іншу особу, та ще й при цьому якщо сам не набув статусу особи? Однозначно ні! Тому те, що власниками комунального майна сьогодні, всупереч нормам закону, у актах на право власності зазначено відповідні ради є системним і грубим порушенням законодавства!

Сьогодні замість реформування механізмів реалізації конституційних норм ми отримуємо зміни, які узаконюють модель тоталітарної держави: треба з правового поля усунути територіальну громаду як суб’єкта правовідносин — і проблема зникне.

І це передбачено у змінах до Конституції України (законопроект №4178а від 26 червня 2014 р.) в частині місцевого самоврядування, якими фактично руйнується прописана модель самоврядування демократичного європейського зразка.


Представники влади в кулуарах кажуть: “Ви розумієте, якщо зараз створити територіальні громади, це ж буде фактичне двовладдя!”.

Панове, відкриємо очі: двовладдя в Україні і так уже існує: є народ, територіальні громади як джерело і фактична влада згідно з Конституцією, а є органи місцевого самоврядування, засновані в незаконний з правової точки зору спосіб, — фіктивна влада, яка стосунку до конституційного джерела влади (народу) не має.    То яка влада незаконна? І яку владу треба узаконити?

Замість спробувати через формування конституційних представницьких органів громад, збори громад, референдуми, інші передбачені Європейською хартією місцевого самоврядування механізми все повернути у правове поле і законно закріпити конституційне право народу на владу і національне багатство, відбувається узаконення незаконно набутої власності та усунення власника — громади взагалі з поля прийняття рішення.

Діагноз №2: узурпація влади і системне порушення органами влади прав територіальних громад

Декларуючи децентралізацію, пропоновані зміни фактично посилюють владну вертикаль, надаючи більші повноваження представникам влади і забираючи їх у громади. Тільки зі змін до Конституції: призначити, зняти і контролювати державного представника (нинішній голова ОДА) зможе лише президент. А зупинити дію неконституційного рішення органів місцевого самоврядування кожен громадянин не може самостійно, а мусить звертатися до державного представника, а той — до президента. І лише президент зупиняє дію цього рішення (див. нову редакцію ст. 144), паралельно звертаючись до Конституційного суду.

Те, що така вертикаль породжуватиме корупцію, можна не сумніватися. І що у багатьох випадках, поки таке звернення дійде до президента, кар’єр на території заповідника буде збудовано, річку знищено хімічними стоками, замість мінеральних вод отримаємо резервуари з наслідками видобутку сланцевого газу на половині території України…

“Демократичні нововведення” є й у проекті закону “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Ніби потрібна річ — об’єднання для зменшення загальних видатків, спільного вирішення проблем. Втім, чи знали творці цього закону, що територіальних громад як юридичних осіб сьогодні не існує (за невеликим винятком)? Як можна офіційно об’єднати осіб, яких не існує в правовому полі? Тільки не кажіть, що громади “юридизовані” у своїх органах, тому що в неіснуючого тіла існуючих органів бути не може.

Про яку демократію можна говорити, коли органи місцевого самоврядування (не засновані громадами) прийматимуть рішення щодо об’єднання територіальних громад, яких де-юре нема! І це позиціюється як першочергове завдання! І його планується провести до наступних виборів до місцевих рад…

Цей же закон декларує добровільність об’єднання територіальних громад, але отак: обласна державна адміністрація плануватиме, як територіальні громади будуть “добровільно” об’єднуватися, а ради прийматимуть рішення про ці “добровільні” об’єднання без участі громад…

Водночас законотворець вилучає з Конституції право територіальних громад на об’єднання їх ресурсів. І не деталізує у законах, яким чином об’єднуватиметься їх майно.Взагалі феодальним є положення цього закону про призначення виконкомами (а не обрання громадою) старости у поселеннях, де внаслідок об’єднання територіальних громад раду буде ліквідовано.

Інший проект закону, обговорення якого зараз активно відбувається, — “Про органи самоорганізації населення”. Вжита у цьому законі термінологія (“управи”, “намісники”) за походженням слів до демократії стосунку не має. За цим законом дозвіл на функціонування ОСН видаватиме рада, яка може не дозволити його реєстрацію, якщо його діяльність заважатиме лобіюванню інтересів депутатів. У демократичних країнах, якщо ОСН створився без порушень законодавства, його представники лише інформують владу, що такий орган функціонує. Ніякого дозволу “зверху” не потрібно. Уявіть, що там, де ОСН не буде створений, місцева рада має право призначати намісника, який отримає статус ОСН і буде наділений правом одноосібного прийняття рішень від імені людей, які його не обирали…

Дієвим механізмом впливу на місцеве самоврядування у територіальних громад України мали б залишитися вибори. Але це вплив одноразовий. І, в принципі, через відсутність громадського контролю загроза, що ті, хто у цю владу прийде, стануть частиною “системи”, дуже велика. А в чиї органи ми обираємо наших представників?

Механізм проведення місцевих референдумів із законодавства усунуто, хоча вони передбачені Конституцією, Європейською хартією місцевого самоврядування. Водночас цю проблему можна вирішити через статути громад.

Уже ухвалений Закон “Про співробітництво територіальних громад” декларує можливість такого співробітництва і реалізації спільних проектів територіальних громад винятково органами місцевого самоврядування, що обмежує законні права громад безпосереднього врядування.

Якщо укріпити владну вертикаль, укрупнити адміністративно-територіальні одиниці, то кількість органів місцевого самоврядування істотно зменшиться. Без належного контролю та можливості впливати на їх діяльність з боку територіальних громад за ними буде закріплене право комунальної власності, у більшості випадків вони одноосібно прийматимуть рішення. Інакше як феодальним ренесансом опричнини Януковича це не назвеш.

Діагноз №3: позбавлення територіальних громад матеріальної основи розвитку

Органи місцевого самоврядування здійснюють масове відчуження, передачу в оренду комунального майна без законних на те підстав. І вигоди громад від такого відчуження взагалі немає або вона мізерна. Наприклад, у Львові північну частину площі Ринок орендують лише за 20 тис. грн на рік. Або ж після прийнятого Львівською міськрадою рішення про можливість приватизації орендарі через суд зобов’язали управління капітальної власності укласти договір купівлі-продажу приміщення колишнього кінотеатру “Київ” лише за 4,9 млн грн (центр Львова, площа  836 м2). Це рейдерське вилучення у громади її найбільш комерційно-привабливих ресурсів. Чи треба пояснювати причину дотаційності бюджетів за такого “ефективного” господарювання?

Інше стратегічно важливе питання — право власності на землю. У багатьох поселеннях України досі не визначено територіальних меж. Згідно із Земельним кодексом межі районів, сіл, селищ, міст встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до генпланів населених пунктів. Більшість малих поселень в Україні не мають затверджених генпланів. Крім цього, в Україні у Земельний кодекс введене поняття “землі за межами населеного пункту”, що суперечить Конституції. Цими землями розпоряджаються земагентства, тим самим без конституційних підстав цю землю вилучено з власності громад, позбавлено їх матеріальної основи розвитку.

Що пропонує реформа? Уже прийнята Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні (№333-р від 1 квітня 2014 р.) визначає, що “територія адміністративно-територіальної одиниці базового рівня визначається з урахуванням доступності основних публічних послуг, що надаються на території громади (час прибуття для надання швидкої медичної допомоги в ургентних випадках та пожежної допомоги не має перевищувати 30 хвилин)”. Знову люди — для влади, а не влада для людей! У цивілізованому світі розташування станцій швидкої допомоги здійснюється з урахуванням специфіки розселення, а не навпаки. Таке законодавче визначення є взагалі дивним. Бо де розташований пункт, від якого здійснюємо відлік? Яка швидкість транспортного засобу? Якщо крайня хата завалиться, межі поселення автоматично зміняться? І основне: кому належатимуть землі поза “30-хвилинною доступністю”? Проекти законів цього не прописують. Що створює значно більші можливості для зловживань із землею, водними, лісовими та іншими ресурсами територіальних громад!

Питання власності у проектах законів взагалі чітко не визначене. Жоден представник влади не зміг нам дати вичерпну й аргументовану відповідь на запитання: якщо зміни до Конституції приймуть, хто буде власником комунального майна і на якій підставі? Без конкретних однозначних відповідей на це запитання — це не реформа! Першочерговим її завданням має стати легітимізація інституту права власності в Україні, без якого розвиток економіки неможливий.

Намагаючись перешкодити розголосу сутності пропонованих “реформ” і реального стану справ у державі, дехто закидає, що озвучувати це все — антидержавно. Бо це створює перешкоди для реформ. Насправді антидержавними є такі “реформи”!

Хворий має знати діагноз. Тільки тоді він зможе вилікуватися.

Україні потрібна зміна системи! З того, що читаємо із законопроектів, намагання змінити систему, яка доконує Україну, поки не бачимо.

Навпаки! Пропонованими “реформами” створюється прецедент для узурпації влади і права власності органами влади і паралельно забезпечується повне усунення територіальних громад від процесів урядування і позбавлення народу України механізмів реалізації права власності, захисту своїх інтересів. Унаслідок чого стане можливий черговий дерибан і перерозподіл національного багатства.

Епілог.

За лаштунками представники органів влади кажуть: “Передаємо всі повноваження владі, бо люди пасивні і неспроможні самі щось змінювати”.

Наш народ сьогодні нагадує людину, яку було насильно, за сфабрикованим діагнозом закуто у гіпс. Зрозуміло, що м’язи атрофуються, і рухливість кісток знижується. Але Майдан (неодноразово), війна (яку фактично веде сам народ) довели, що ця людина абсолютно дієздатна, має значний потенціал ефективно робити все сама. Зрозуміло, що потрібен курс реабілітації і час.

Поставте в центр реформи громадянина — члена громади, і тоді все стане на свої місця! Реформа має забезпечити механізми реалізації громадянами своїх економічних прав і обов’язків. Тому пріоритет реформи органів влади — публічність, прозорість і підконтрольність громаді. Громада — ефективний власник і господар. Реформа для людей — освіта, навики господарювання громадою і усвідомлена відповідальність!

          Якби зараз керівництво країни відкрило карти і сказало людям: “Граємо відкрито: систему органів влади було створено в Україні у нелегітимний спосіб, але це вина тих, хто допустив цю халатність у 1996–1997 рр. Задля нашої держави зберіть громади по селах чи проведіть референдуми у містах, прийміть адекватні вашим місцевим потребам статути, створіть свої органи, у кожному окремому випадку розберіться, що відбувається з належним вам майном. Якщо користувач вашого майна працює ефективно, допоможіть йому розвиватися. Якщо ні — знайдіть кращого користувача або господарюйте самостійно. Піднімаймо країну разом! Працюймо прозоро! От комунальна власність — повні відкриті реєстри! Ось повноваження і відповідальність! Господарюйте! Контролюйте тих, хто в органах влади! Тепер тільки від нас усіх залежить, як житимемо ми і наші діти!”.

Чи хтось сумнівається, що народ зробив би цей відповідальний крок до побудови держави та її майбутнього?!

Може, не всі одночасно і однаковою мірою. Можливості сформують бажання і навики.

Марцін Свєнцицький, колишній мер Варшави, депутат польського Сейму, сказав, що після інституціоналізації громад (гмін) Польщі у 1991 р. за перші три роки ці гміни зробили більше, ніж уся системи влади з часів закінчення Другої світової війни.

Вважаємо, в Україні це може бути навіть швидше і ефективніше. Сформований соціальний капітал на Майдані, на війні цьому дуже сприяє. Народ до реформ готовий! Але він не зможе ефективно і швидко реалізувати цей потенціал без зміни системи, для чого потрібна політична воля до змін тих, хто працює в органах влади. А також найбільше — наші з вами воля, наполегливість, освіченість і праця!»

Активна позиція ініціативної групи Києва  примушує депутатів Київради добре шукати шляхів порятунку себе і своїх статків в  злочинному  просторі. Як їм здалось, їх можуть врятувати  вибори районних рад. Для цього їм треба підтвердити  своє рішення громадськістю… Сорому на тому збіговиську не було меж, коли ми побачили таку кількість відомих, засиджених в Київраді не один строк депутатів  на чолі О. Омельченко та секретаря Київради О. Резникова . Запрошеними  в Президію цих зборів,  що проходила  в колонній залі Київради, були громадяни інших міст , які мають на меті зовсім інші завдання. Запрошуємо передивитись всі 15 частин цього обговорення щоб бути в курсі того як виборюється свобода нації.

Збори по тер громадам в Київраді з мін кількістю киян.

      Це все  дає підстави робити висновки, що депутатам кориснішим  буде власноруч створений військовий переворот,  а ніж мир навколо  оформлення публічної власності,  збудований киянами в своїх громадах. Аналізуючи таке ставлення до киян, ми пропонуємо  самим,  не очікуючи вказівок зверху,  приступити до виконання свого права та обов’язку  безпосередньо виконувати свої обов’язки та права.

Ми, мешканці одного масиву, як і інші в містах України,  є доведені до точки кипіння за ігнорування наших вимог щодо захоплення наших спільних парків та скверів, стадіонів. МИ  розуміємо , що олігархи зупинятись не збираються і тому   пропонуємо покроково розпочинати конституційний процес оформлення власності на  територіальні громади. Для цього треба негайно провести обговорення і вивчення нами викладених тем  і підготуватись активом громад виконувати процедуру підготовки до загальних зборів мешканців за місцем проживання, з тим щоб делегувати своїх громадських представників на участь в створенні тер громад – власників і суб’єктів публічної власності.

Пропонуємо Вам для зразка текст об’яви у коментарях  і як завжди бажаємо віри, в те , що це єдиний правомірний та негайно обов’язковий  крок, що зупинить війну і зорганізує націю.

Далі буде ще цікавіше.  Самі отримуємо досвід і передаємо вам, щоб кожний з нас міг сам себе захищати без вогнепальної зброї.

Наша зброя то знання законів і їх застосування.

Інна Плотнікова

Дата публікації: Лютий 9, 2015

2 Responses to Відновлюємо публічну власність з 1991 року, бо іншого не маєм

  • Дата публікації: Лютий 9, 2015
    admin says:

    Миллионы граждан Украины лишены своей собственности.

    В 1992 году стартовала приватизация жилищного фонда. Началась она с Закона «О приватизации государственного жилищного фонда». Статья 10 этого закона определила, что собственники квартир в многоквартирном доме являются собственниками вспомогательных помещений дома, технического оборудования дома, элементов внешнего благоустройства. Кроме того этой статьей было определено, что вспомогательные помещения, которыми обладали собственники квартир до приватизации передаются им в частную собственность и отдельно приватизации не подлежат.

    К вспомогательным помещениям относятся подвалы, сараи, кладовки «и прочее».

    Прошло время, и встал вопрос о расшифровке термина «и прочее».

    Много людей за это время приватизировали свои квартиры и получили подтверждающий документ – свидетельство на право собственности квартиры.

    В этом свидетельстве указывалось, что они являются собственниками квартиры. Как один, так и несколько, которые в соответствии с законодательством стали называться совладельцами квартиры. Многим людям не понятно, чем еще они владеют кроме квартиры.

    В связи с этим КМУ принял Постановление (№588 от 31.07.1995 года), в которой подробно описал то имущество, которое «может быть в «общем использовании». Термин «может быть» означал, что не в каждом доме будет полный перечень тех объектов, которые есть в перечне. В частности понятно, что в многоквартирных домах типа «хрущевка» лифта нет.

    Но если в доме или на прилегающей территории есть здание, сооружение или конструкция, то они обязательно находятся в совместном владении собственников квартир!

    Этот Перечень вмещает целую страницу и не приведен здесь. Укажу лишь, что к совместной собственности тех, кто приватизировал квартиры согласно Перечню относится:

    – земельный участок, или право на постоянное или временное пользование земельным участком;

    – внешние стены и несущие стены, фундаменты, колонны, балки и другие строительные опоры;

    – крыши, фронтоны, водопроводные трубы, громоотводы;

    – подвалы; лестницы; лестничные клетки, лестничные площадки;

    – дворы, сады, подъездные пути, тротуары;

    – парапеты, заборы и ограждения;

    – канализационные трубы и стояки;

    – системы и устройства – освещение, газо-, топливо-, водо-, холодоснабжения и прочее.

    И все было хорошо и прекрасно. Единственным недостатком, который полностью запутывал людей было то, что данное Постановление имело отношение исключительно к ОСМД – объединение совладельцев многоквартирных домов.

    Пока люди думали, три Министерства приняли совместный Приказ (№31/30/53/396 от 05.04.1996 г.), который носил название – «об утверждении и закрепления границ придомовых территорий…». В этом Приказе четко сформулировано, что все владельцы квартир являются совместными собственниками придомовых территорий.
    Конкретно в нем написано: «2.2. Придомовая территория включает:

    – территорию под жилым домом (жилыми домами);

    – проезды и тротуары;

    – озелененные территории;

    – игровые площадки для детей дошкольного и младшего школьного возраста;

    – площадки для отдыха взрослого населения;

    – площадки для занятий физической культурой;

    – площадки для временного хранения автомобилей;

    – площадки для хозяйственных целей;

    – площадки для выгула собак;

    – другие территории, связанные с содержанием и эксплуатацией домов и иных связанных с ними объектов.»

    2.3. Размеры земельных участков придомовых территорий определяются пропорционально в зависимости от общей площади жилых, вспомогательных и нежилых помещений, этажности домов, их расположения в пределах населенного пункта согласно государственных норм и правил и утвержденной проектно-технической документации». И все снова прекрасно. Огорчило людей лишь то, что этот Приказ был принят в соответствии с Постановлением КМУ, которым регулировались отношения совместных собственников многоквартирного дома в разрезе ОСМД. Это к большому сожалению сильно запутало людей. Именно поэтому профессиональные юристы начали обращаться в Конституционный суд и разъяснять депутатам опасность таких подходов.

    Пока мы занимались возрождением справедливости в Украине, Городские Советы начали принимать Решения, которыми многоквартирные дома перевели в коммунальную собственность города!?

    В частности в городе Костополь, совместная собственность граждан – дома, оборудование, придомовые территории, конструкции и сооружения, которые приватизировали граждане вместе с квартирами, в результате преступных действий Городского Совета и мэра стала внезапно коммунальной собственностью с 2001 года.

    Закон Украины «О собственности» в редакции от 1991 года, действовавшего на тот момент, говорил, что (статьи 48, 51, 55) собственник не может быть лишен своего имущества и земельного участка, кроме исключительных моментов и по Решению суда.

    Ни один из исключительных моментов не предусматривает право Городского Совета изымать дом или придомовую территорию, или все, что на ней размещено с частной собственности граждан, которые приватизировали квартиры!

    Этот Закон утратил силу лишь в 2007 году. Но в соответствии с ним действия Городского Совета в 2001 году расцениваются, как преступление.

    Понимая такой подход, и с целью поставить заслон в хищении собственности граждан Конституционный суд Украины в 2004 году принимает
    ответственное Решение (№4-рп.2004), в котором отмечает, что ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ помещения (сараи, подвалы, чердаки, кладовки и т.п.) передаются безвозмездно в собственность граждан, которые приватизировали квартиры.

    Подтверждение права собственности на все это имущество не требует создания ОСМД или вступления в него!

    Граждане, которые не приватизировали квартиры являются совладельцами наравне с теми, кто приватизировал квартиры.

    Что такое Решение Конституционного Суда Украины? Объясню это, потому что никто из обычных людей этого не понимает.

    Решение КСУ – это высший закон в государстве. Если Решение принято, то норма, о которой говорится в нем отменена, или заменена в каких законах или подзаконных Актах не была. Мало того, если в Решении КСУ не говорится о времени, то получается, что эта норма отменена с того времени, когда ее начали применять, или когда она начала препятствовать законному ходу событий.

    Собственность граждан начала действовать с 1992 года согласно закону «О приватизации…». И именно с этого времени собственность на все вспомогательные помещения рассматривается исключительно, как совместная собственность граждан, имеющих квартиры в многоквартирном доме. А как же все остальное? – спросите вы. Юристы, начали спрашивать в Министерстве юстиции и депутатов ВРУ. Следствием этого стало
    принятие КСУ еще одного Решения от 2011 года (№14-рп./2011) в котором идет речь о том, что от даты принятия ЗУ «О приватизации государственного жилищного фонда» в 2012 году все собственники квартир в многоквартирном доме являются совладельцами вспомогательных помещений дома, технического оборудования и элементов внешнего благоустройства.

    Что такое вспомогательные помещения вы уже выяснили. Техническое оснащение – это все внутренне домовые коммуникации света, газа, воды, канализации и прочее.

    Элементы внешнего благоустройства – это сушилки для белья, зоны отдыха, детские площадки, спортивные площадки, деревья, газоны, аллеи, дороги, тропинки, заборы и все, что можно назвать внешним благоустройством.

    Вы скажете: «Кажется немного, понятно! Мы уже понимаем, что вспомогательные помещения наша совместная собственность. Мы понимаем, что все коммуникации за пределами квартиры, но внутри дома, также наша совместная собственность. Мы даже понимаем, что все надворные конструкции, как выразился КСУ «элементы внешнего благоустройства» тоже наша совместная собственность. Но почему, когда мы пишем
    жалобы, запросы, то нам Городской Совет, или ЖЭК, или другое учреждение пишет, что дом в их собственности и земля, которую мы называем придомовая территория тоже в их собственности?».

    Ответ: «Потому что вы имеете дело с коммунальной мафией, которая обманывает вас. Эта мафия хочет владеть и распоряжаться вашим имуществом и в то же время требует с вас плату за обслуживание этого имущества!»

    Это чистой воды афера совмещенная с жестокой коррупцией.

    Городской Совет к примеру Костополя, изъял в 2001 году наши дома и наше имущество, что было внутри домов и на придомовой территории. Он изъял придомовые территории. И все это он начал продавать или предоставлять в пользование гражданам и бизнесменам с правом выкупа. Так в каждом дворе возникли гаражи, частные здания, или даже целый рынок Квадрат, которому мэр отдал землю дома
    Грушевского 28 в Костополе, на которой размещались наши сушилки белья.

    Сушилки белья это такие металлические конструкции, которые занимают около двух соток земли.

    И именно поэтому все наши дворы выглядят, как сплошная стоянка автомобилей.

    Но отдать нашу собственность это пол беды. Мэр с Городским Советом, который под влиянием принимает Решения, требует от нас оплачивать за обслуживание домов и придомовых территорий немалые средства.

    Если они пишут вам, что все это принадлежит Городскому Совету, то есть является коммунальной собственностью, то никто из владельцев квартир не должен им платить за эти услуги. Потому что все коммунальное имущество, в том числе обслуживание и уборка финансируется из бюджета!

    Теперь вы понимаете? Они не только отобрали нашу собственность и ею распоряжаются, но и незаконно заставляют платить за услуги, которые должен финансировать бюджет.

    Вопрос собственности на дом и землю, которую принято называть придомовой территорией объясняется так же просто. Все это является общей собственностью жителей. Собственностью тех, кто приватизировал квартиры.

    Пока Городские Советы раздавали наше имущество под видом коммунальной собственности и требовали с жителей деньги за обслуживание этого «имущества» при помощи суда, исполнительной службы и криминальных элементов в стране был принят ряд законодательных норм. В частности, в Гражданском Кодексе появилась ст. 382, которая четко объясняет, что многоквартирный дом является общей собственностью
    людей, которые приватизировали квартиры. Понятие общей собственности на дом выписан очень четко – опорные конструкции здания (несущие стены), как извне так и внутри квартиры; любой вид оборудования – сантехническое, механическое, электрическое И ДРУГОЕ, если оно обслуживает более чем одну квартиру; сооружения и здание на придомовых территориях – все виды конструкций и отделки.

    То есть вы должны четко осознавать, что вы и только вы является совместным собственником своих многоэтажных домов. А тот факт, что Городской Совет, ЖЭК говорят, что их собственность, то это еще будет предметом рассмотрения подразделений, которые отвечают за борьбу с коррупцией.

    Очень часто правоведы города и чиновники прикрываются нормами Закона Украины «о земле». В частности статьей 42, где написано, что земельные участки и придомовые территории государственной и коммунальной собственности предоставляются в постоянное использование
    предприятиям, которые осуществляют управление этими домами. И в случае, если граждане приватизируют многоквартирный дом этот земельный участок может предоставиться в собственность, или в пользование объединению собственников.

    То вы должны иметь в виду, что у многоквартирных домов нет собственности государства или городского совета с того момента, как первый из вас приватизировал свою квартиру.

    Решение Конституционного суда от 2004 года дало четкое объяснение, что для того, чтобы владеть общей собственностью не нужно создавать ОСМД, или вступать в него.

    Вы являетесь собственниками всех надворных построек, сооружений и соответственно земли под ними на той основе, что у нас не было отдельного разветвления недвижимого имущества.
    Недвижимым имуществом являются все здания и сооружения, которые служат для обслуживания дома. А земля здесь выступает, как дополнение к этому и не может стоять отдельной строкой.

    Если такой ответ не поняла Городском Совете, или суда, то приведите ту же статью на которую подчеркивают ваши оппоненты – ст. 42 ЗУ. Покажите им пункт третий этой статьи, где сказано, что: «Порядок использования земельных участков, на которых расположены многоквартирные жилые дома, а также надлежащие к ним здания, сооружения и придомовые территории, определяется совладельцами. А совладельцы есть только вы.

    Если вам вменяют тот факт, что ваш дом стоит на балансе Горсовета ли Жэка, то спросите их почему до сих пор он не передан лично вам на баланс. Это должно произойти немедленно на том основании, что балансодержателем может быть только владелец дома. А не Горсовет, ни ЖЭК не является собственником вашего многоквартирного дома.

    Лично вы являетесь его владельцем, вместе с такими же владельцами квартиры, которые находятся в вашем доме.

    Вы должны знать, что Свидетельство на право собственности на квартиру одновременно является документом, который утверждает общую собственность. Ненужно никаких дополнительных документов для того, чтобы вы могли гордо говорить, что вы совладелец дома, придомовой территории, всего, что там находится.

    В завершении я скажу вам, что для взаимопонимания с каждым Горсоветом нужно идти не в суд, а в правоохранительные органы, которые занимаются борьбой с коррупцией. Ибо действия Горсоветов по фактам изъятия совместной собственности граждан является
    злоупотреблением служебным положением, превышением служебных полномочий, подделка документов, хищением собственности и нарушением ряда уголовных статей.

    Сограждане, вы должны осознавать такие нюансы законов, для чего, в сопротивляться беззаконию, которое царит на территории наших городов. Лишь единичные случаи существуют в государстве тех, кто оказывает сопротивление своими силами коммунальной мафии,
    которая разворовывает собственность людей в многоквартирных домах. И кстати никто этим людям не помогает в их борьбе, потому что юридические службы городов зависимы именно от этой мафии. Или они малоквалифицированные, что чаще всего мы видим по действиям прокуратуры.

    Сограждане, вы должны быть вооружены для защиты своих прав и своего общего имущества. Вместе мы победим тех, кто обижает нас все эти годы.
    http://blog.jkg-portal.com.ua/ua/blog/one/vlasnst-gromadjan-shljahi-porozumnnja

  • Дата публікації: Лютий 9, 2015
    admin says:

    Увага!
    Оформляємо публічну власність
    на територіальні громади!
    Для отримання інформації щодо вирішення механізмів
    реалізації юридичного оформлення
    – землі під багатоповерховим будинком;
    – прибудинкової території;
    – частки спільного майна в житловому будинку;
    – частки неподільного національного багатства (землі, майна, цінних паперів, приватизаційних сертифікатів);
    – реалізації норм Конституції України ( встановлення конституційного устрою): поновлення порушених прав і інтересів кожного громадянина;
    – методів встановлення миру в Україні, в Києві та в Дніпровському районі зокрема

    Негайно радимо від локального колективу власників спільного майнового комплексу (будинку ЖКХ і ОСББ, кооперативу) обрати громадських представників на збори мешканців масиву «Комсомольський» у кількості 1 чоловік від 100 громадян будинку.
    Збори відбудуться +++++++о 18.30 (початок реєстрації) за адресою вул.). При собі мати паспорт, підписні листки обрання громадських представників (за зразком на сайті http://vyhid-e.org.ua/ в статті «Сім кроків створення тер громади»,) чисті листи А4, флешку для отримання інформації.
    ГО «Самоврядна громада»
    http://vyhid-e.org.ua/
    тел. 360-15-19
    Нас позбавили парків, скверів, відібрали прибудинкові території, позбавили шкільного стадіону, підвищили вартість проїзду, тарифи на ЖКХ….
    Терпець увірвався! Час спитати за долю національного багатства України з 1991року.

    Нас цікавить!!!
    – оформлення землі під багатоповерховими будинками (як ЖКХ, так і ОСББ);
    – оформлення прибудинкової території,
    – частка спільного майна в будинку і куди пішла сплата за оренду нашого спільного неподільного публічного майна;
    – частка неподільного національного багатства (землі, майна, цінних паперів, приватизаційних сертифікатів, ваучерів, тощо);
    – реалізація норм Конституції України ( встановлення конституційного устрою) – поновлення порушених прав і інтересів кожного громадянина ст. 5,13,14,142,143;
    – методи встановлення миру в Україні, в Києві та в Дніпровському районі зокрема.

    Примусимо чиновників та депутатів відновити національне багатство з 1991 року, до виборів в районні ради. (!!!)
    З миром, конституційними вимогами о 9.00год. 12.02.2015р.під час сесії зустрічаємось під Київрадою.
    При собі мати паспорт.
    ГО «Самоврядна громада»

Дата публікації: Лютий 9, 2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *