Волонтерську роботу членів ГО "Самоврядна громада" можна фінансово підтримати через карту Приват банку 4149 6258 0986 9652

Валентина Палівода про особливості господарювання територіальної громади села

Дата публікації: Серпень 11, 2017

        Перш ніж розкрити тему назви методичної публікації, корисної тим, хто наважується господарювати в час хаосу і безладу в нествореній за 27 років Українській державі щоб ефективно управляти країною, хочу познайомити вас з людиною, яка заслуговує найвищої оцінки діяльності за життя, але витримує на собі переслідування спецслужб і «правоохоронних» органів. Про таких людей варто говорити, вивчати їх досвід, оприлюднювати у ЗМІ думки і міркування, але їм не до того: завдання посталено одне демонструвати безнадійність майбутнього в Україні. Ми  ж знаємо іншу новітню історію України. Її пишуть патріоти, що витримують на собі всі випробування нескореної і могутньої України. 
Вона стисло виклала  позицію і внутрішній психологічний стан на своїй сторінці в мережі .https://www.facebook.com/val.palivoda/posts/1561799837221892?pnref=story
Мої коментарі будуть зайві адже вона сама має надзвичайний талант та хист не лише до господарювання в селах Полтавщини, що славиться над плодючістю української землі, а і неабиякий літературно поетичний талант. Її сторінка ззадоволенням читається і її слова проникають в душу , розум та сердце. Вона 1 серпня, напередодні свята громади в селі https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1563157727086103&set=a.733000186768532.1073741831.100001756727423&type=3&theater  написала.
          «Доброго вечора, громадо і вся Україна!
Повідомляю вам, як головна посадова особа Яреськівсьної сільської громади добровільно об’єднаних територіальних громад сіл Бухуни, Гончарі, Нижні Яреськи, Соснівка, Хвльки, що шоу полтавських, неутворених згідно Конституції, громадами спецслужб, (Управління по боротьбі з економічною безпекою в Полтавській області та СБУ в Полтавській області в парі з Шишацьким теж неутвореним належним чином судом) нарешті підійшли до запланованої спецслужбами Полтавської області, а може і київських спецслужб спецоперації по прибиранню неугодної сьогоднішній олігархічній владі сільського голови, тобто мене, який тлумачить своїм виборцям про важливість виконання в Україні її Конституції, закон про об’єднання рад, а не громад вважає злочинним законом розробленим ворожими спецслужбами, бореться за повернення землі в державу та встановлення контролю громадами над використанням надр і обліку всього національного багатства на території конституційних громад. Повідомляю, що 28.07.2017 року при дивній присутності в приміщенні сільської ради пана Пишного (керівника двох комунгоспів на майні громади, який ось уже близько десяти років знищує майно громади) мені було пред’явлено чотири адмінпротоколи за голосування мною за розпорядження керівника приватної юридичної особи під назвою «Яреськівська сільська рада», де були разом з колективом надані премії згідно закону і сільському голові.

         Оскільки в Україні ось уже 26 років викидаються шалені кошти на вибори голів рад в неіснуючих конституційних юридичних особах публічного права і спецслужби знають про це бо вони відповідають за ЗУ «Про національну безпеку в Україні», а вибраний громадянами конституційний голова зразу ж опиняється без юрособи публічного права в статусі безробітного, він автоматично за іншим ЗУ «Про місцеве самоврядування» зі змінами в 2017 році стає головою виконкому, якому присвоюється статус юрособи приватного права з ЄДРПОУ, а вибраний сільський голова (як видно із витягу) без паспортних даних громадянина України перетворюється на просту фізичну особу – керівника Юрособи приватного права під назвою «Яреськівська сільська рада». Розумію, що цей ребус не кожнеому по зубам, я сама довго його розгадувала, коли не могла зрозумітиа, хто я насправді є чи сільський голова, чи голова виконкому, чи просто якийсь там керівник. Окільки в сатусі сільського голови я жодного разу не отримувала заробітної плати в бухгалтерії громади , з печаткою, громади, з рахунками громади, яких за 21 рік не спромоглися утворити, то я на сьогодні просто керівник П/П «Яреськівська сільська рада» і підчиняюсь в п/п, як будь- який підприємець сама собі, і через свої ж розпорядження отримую заробітну плату. Щоб створити видимість демократії , «наперсточники» придумали затвердження цих розпоряджень на сесії. Це означає, що всі розпорядження всіх керівників – приватників на території Яреськівської сільської громади Яреськівського цукрового заводу, Астарти – Киів, ТОВ»АФ ІМ Довженка» і решти треба затверджувати на сесіях Яреськівської сільської ради. Цей лохотрон ві д СБУ- шників про конфлікт інтересів, який вони самі десь собі придумали, ковтає вся Україна. Звертаюся до своєї громади, із заявою про те, що приписування мені окремою групою осіб (про яких я знаю) сепаратизму нічого не вийшло, з крадіжки в особливо великих розмірах не виходить, зліпити Насірова з мене теж не виходить , вони придумали і виконують ст. 172 КУаП : «Стаття 172-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
      Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
        Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів -тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
            Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
        Перед цим натравили на мене айдарівців, на базі цього шишацький приватний суд за нанесення моральної шкоди особі, яка привела в державну установу неідентифікованих осіб, які обматюкали голову на робочому місці і погрожували розправою, виносить мені ухвалу сплатити 25 000 гривень, потім ГО атовців активізувалися, якісь активісти з Харкова судилися із сільською радою, якийсь спецплан проти простого сільського голови, який іде проти системи, що запрограмована на знищення України.. Сьогодні комісією Яреськівської сільської ради була проведена перевірка (після спроби вчинити протизаконні дії, тераракту, відключення електроенергії від стратегічного об’єкту (підприємства з водопостачання населенню) всіх лічильників на електроенергію і на воду на свердловинах, що належать Яреськівській сільській громаді , але передані в користування КП «ЯККП». Комісія після перевірки тривалий час знаходилася в повному ступорі. Те, що ми побачили( а ви повинні знати, що ні СБУ, котре повинно нас захищати, а вони служать не громадянам, бо громади їх не утворювали, ні ГПУ, ні районна та обласна влада нам не допоможуть, окрім тебе, ГРОМАДО!!

1) На одному з головних лічильників з енергопостачання висить все, що можна повісити окрім насосу з водного резервуару., замість 4 прийнятих в 2000 році від цукрового заводу свердловин працює лише 2, а сьогодні одна, в селі Яреськи з 3-х – дві.
2) Лічильники на дві свердловини знаходяться в приватному підприємстві Яреськівський цукровий завод.
3) Кабінету для мотористів ми не знайшли
4) І найстрашніше, яке пояснило, чому роками по вулицях тече вода, а КОМУНГОСП НЕ РЕАГУЄ НА ЦЕ – НА ЖОДНІЙ ІЗ СВЕРДЛВИН, яка качає найдорожчі в світі надра – воду, немає лічильників на воду. Мені хочеться запитати районну владу, яка так ревно захищає пана Пишного. Як можна казати про різницю тарифів, якщо немає контролю за реально піднятою водою, як можна встановлювати тарифи , коли на лічильнику з водопостачання висить чорт знає хто і що???
5) Тепер зрозуміло, чому на все мені надавалася відповідь про конфіденційність інформації про підприємства з водопостачання і водовідведення.
6) Тепер залишилося вияснити, хто ж пасся з бюджету громади, а вияснити дуже просто, той, хто найдужче кричить «Держи вора!»
7) Пишу, громадо. тобі для того, щоб ти знала, що я їм не потрібна такою, що дбає про ТЕБЕ, направляю кошти не по беззаконню «потрібним» людям, а на дороги, освітлення, на програму «Турбота». Дбати про благоустрій тергрмад (дитячі і спортивні майданчики, лавочки, зупинки, ремонт лікарні, школи, дитячих садочків) їм, як кістка в горлі. А СБУ У НИХ ЗАРАЗ У ПІДТАНЦОВЦІ.Ї, бо вони ними створені, від них годуються тому їм і служать.
8) «Я сьогодні щаслива і вдячна Богові за те, що в Україні виникла конституційна СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, що вона працює на благо українського народу, що вона честь і совість нації, що її ряди повністю очистилися від ворожих елементів і запроданців»
Хлопці – українці, з якими ми бачилися 28.07.2017, що служать сьогодні в спецслужбах, я не назвала ваших прізвищ, ви ж все розумієте, хто замовник, не робіть помилку, все скоро стане на свої місця, хто ж, як не ви повинні служити українському народові.»

Підписалась під текстом звернення до народу
Головна посадова особа
Яреськівської сільської громади
Валентина Палівода.

          Від себе додам, що по всім доступним мені контактам розповсюджу дану інформацію щоби припинити знищенні патріотів України, професійних менеджерів, відповідальних господарів, правозахисних діячів .
Припиніть! Досить! Не торкайтесь тих, яких ви не гідні стояти поруч. Звільніть їм шлях реформаційних змін. Вийдіть самі з системи знищення волелюбного народу!

         Незважаючи на утиски і переслідування, вона знову ділиться висновками господарювання. Дякуємо їй за готові наробітки. Користаймося. Вона оприлюднює https://www.facebook.com/val.palivoda/posts/1570436189691590?pnref=story

Майно територіальної громади 

      Територіальній громаді села належить право власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, що є у власності територіальної громади, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Важливо зазначити необхідність спеціальних доручень, згідно з якими від імені територіальних громад можуть діяти органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ст. 173 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 172 Цивільного кодексу компетенція органу місцевого самоврядування має бути встановлена законом, тоді як втручання держави у діяльність територіальних громад щодо вирішення питань місцевого значення заборонена Конституцією.
Наприклад, об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади (ст. 21 – Закону про місцеве самоврядування, ст.60 п. 1,2 – Закону про місцеве самоврядування).
Господарська діяльність територіальної громади
Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Господарським кодексом заборонено ведення господарської діяльності органами місцевого самоврядування та органами державної влади. Щодо територіальних громад таких обмежень немає.
Територіальна громада укладає угоди з підприємствами, фізичними та юридичними особами, котрим може здавати в оренду комунальне майно, що знаходиться у власності територіальної громади; отримувати благодійну допомогу та залучати її для вирішення проектів в інтересах територіальної громади.

Бюджет громади

             Мізерність бюджетів місцевого рівня, стан доріг, комунального майна наштовхує на думку, що підстави для цього є системними та виникли, очевидно, не сьогодні. Особливо цікавим є це питання у розрізі інтересів власне територіальних громад – публічних корпорацій, створених безпосередньо зборами жителів чи їх представників. Виявилось, що в законодавстві написано одне, а дії та сучасні практики від нього надзвичайно далекі.
Згідно з бюджетним кодексом України (стаття 2) бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів органами державної влади та органами місцевого самоврядування. З іншого боку, у цій самій статті читаємо, що бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад та їх об’єднань. Тобто, як бачимо, той, хто є власником бюджету, не має безпосереднього впливу на його формування та використання, а лише чинить цей вплив через «свої» представницькі органи – органи місцевого самоврядування.
Дещо далі у ст. 2, ч. 1, п. 16 читаємо про гарантований територіальною громадою борг як загальну     суму боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених сум, виконання яких забезпечено місцевими гарантіями. Тобто територіальна громада виступає як боржник, а отже, володіє дієздатністю – несе відповідальність за свої вчинки. Цікавим є такий момент: власні надходження бюджетних установ передбачають кошти від реалізації продукції чи майна, тобто власності територіальних громад, які, водночас, надають гарантії і є боржниками, але які, як виявляється, не беруть участь у формуванні та використанні цього бюджету!
Є ще один термін, а саме місцеві бюджети – бюджет АР Крим, обласні, районні та бюджети місцевого самоврядування. Взагалі не зрозуміло, що таке районні та обласні бюджети. Бо вище ми прочитали у визначенні бюджетів місцевого самоврядування, що вони містять бюджети об’єднань територіальних громад. З цього випливає, що райони та області не є об’єднаннями територіальних громад, а тому згідно з Конституцією України взагалі нічим володіти не можуть!
Далі у статті 5 зазначено, що зведений бюджет району містить показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів району.
Отож, є визначені кодексом «бюджети місцевого самоврядування», «місцеві бюджети», а зведений бюджет району містить якісь неідентифіковані сільські, селищні та міські бюджети. Тому отримуємо цікаву ситуацію, що бюджет територіальної громади, іншими словами, бюджет місцевого самоврядування у зведений бюджет району не входить, у зведений бюджет міста з районним поділом не входить і існує самостійно.
Більше того, згідно з ст. 7, ч. 1, п. 3 місцеві бюджети є самостійними. Таким чином, згідно зі ст. 7, ч. 1, п. 9 бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Про жодні районні, обласні бюджети, сільські, міські та селищні тут не йдеться взагалі. І сплачувати будь-які кошти у якісь незаконні бюджети, що не входять в бюджетну систему України, громадянин не зобов’язаний, оскільки не зобов’язаний виконувати нічого, що не передбачено законом і Конституцією.
Можливо, є певні делеговані повноваження державі територіальними громадами, на виконання яких на рівень територіальних громад повертається частина державних коштів. Тоді відповідно можуть теоретично виникати якісь умовно зазначені вище сільські, селищні та міські бюджети. Але до бюджетів територіальних громад вони не мають жодного стосунку.
Далі у статті 9 читаємо, що неподатковими надходженнями до бюджетів є доходи від власності та підприємницької діяльності.
У ст. 13 «Складові частини бюджету» читаємо про господарську діяльність бюджетних установ, основну та додаткову господарську діяльність. Тобто, як? Ми бачимо, що органи державної влади чи органи місцевого самоврядування можуть займатися підприємницькою діяльністю? Згідно зі ст. 43, ч. 4 Господарського кодексу України здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Ви скажете, що вони здійснюють цю діяльність не безпосередньо, а через комунальні підприємства? Але не можуть вони сьогодні створювати комунальні підприємства. Оскільки, це територіальні громади можуть створювати комунальні підприємства, навчальні заклади, підприємницькі товариства, брати участь в діяльності останніх на загальних підставах згідно зі ст 169 Цивільного кодексу України. А в органів місцевого самоврядування є лише функція управління майном (згідно зі ст. 143 Конституції) і то тоді, коли вони такі повноваження отримають. Їх територіальна громада має спочатку створити. І не на виборах, а як засновник юридичної особи – органу місцевого самоврядування. У Господарському кодексі також зазначено у ст. 56, що суб’єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника або уповноваженого ним органу. У ст. 78 підтверджено, що орган, до сфери управління якого входить комунальне підприємство, є представником власника – відповідної територі альної громади. А де цей власник?
Залишається дуже активно шукати орган місцевого самоврядування, який створений територіальною громадою як засновник, а не фізичною особою, виконкомом чи групою фізичних осіб. У ст. 10, ч. 3 Бюджетного кодексу читаємо, що Державна казначейська служба України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Наведена вище аргументація наводить на думку, що в цьому разі, на основі вимог закону, йдеться лише про кошти державного бюджету України. Де взялися без участі власника бюджету ці розпорядники і одержувачі?
Наприклад, Івано-Франківська міська рада та виконком Івано -Франківської міської ради серед одержувачів бюджетних коштів у період 2004–2007 років у єдиному реєстрі зареєстровані не були. Справді, за Конституцією України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
У ст. 13, ч. 9 зазначено, що відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів, включно з власними надходженнями бюджетних установ, органами місцевого самоврядування забороняється. Це логічно, якщо йдеться про кошти державного бюджету, що відповідно надходять на рівень села чи міста. Але у відповідно до статті 327 Цивільного кодексу у комунальній власності є майно, зокрема грошові кошти, які належать територіальній громаді, тому саме територіальна громада, на відміну від органу місцевого самоврядування, може вільно вибрати розміщення рахунку для своїх власних коштів.
У ст. 16, ч. 3 право на здійснення місцевих запозичень належить територіальній громаді міста в особі міської ради. Водночас, у ч. 6 цієї самої статті боргові зобов’язання звичайно ж виникають саме у територіальних громад. Все правильно, за винятком того, що цей самий представницький орган мала б ця територіальна громада створити і якщо зобов’язання щодо кредиту виходять за межі періоду діяльності створеного органу місцевого самоврядування, така територіальна громада мала б ухвалювати рішення безпосередньо (наприклад, шляхом референдуму чи на загальних зборах, як у швейцарських німецькомовних кантонах), брати на себе таке кредитне зобов’язання чи ні. В іншому разі маємо дуже хороший прецедент у Північній Європі, коли на референдумі зобов’язання неуповноваженого органу громада просто зробила нечинними.
Аналогічно у ст. 17 йдеться про відповідні гарантії міської ради для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України знову ж без участі територіальної громади. Водночас надзвичайно цікава ч. 6 цієї статті: у разі ухвалення рішення про надання кредиту (позики) територіальною громадою ( якої поки що у більшості випадків просто немає) суб’єкту господарювання, у віданні якої є майно комунальної власності, питання щодо необхідності, розміру та виду майнового забезпечення вирішує відповідна міська рада. Якщо ж виникає прострочена заборгованість за позикою, згідно з ч. 8 цієї ж статті до територіальної громади переходять права кредитора.
А тепер найцікавіше. Якщо за рішенням суду територіальній громаді міста відмовлено у стягненні заборгованості за кредитами (позиками), залученими територіальною громадою, органи податкової служби оскаржують це рішення у встановленому законом порядку. Але ж територіальна громада не залучала і не надавала цих коштів!
Це робила відповідна міська рада. І аргументів вона відповідно ніяких стосовно до такого боржника по закінченню депутатської каденції – свого «не свого» органу місцевого самоврядування, засновником якого вона не виступає, не має!
А як це «залагодити» простіше? Згідно з ч. 14 забороняється списання заборгованості суб’єктів господарювання перед територіальною громадою, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами. Схема просто чудова. Ось вам і пояснення, чому у нашій державі так багато банкрутів. А логічної та обґрунтованої методики передбачення доведення до банкрутства чи банкрутства в Україні просто немає. У ст. 18 тим часом знову читаємо про гарантований територіальною громадою міста борг. Чи не забагато, як для плечей територіальної громади!? «Законотворець» постарався ще більше: у статті 19 гарант усіх мислимих і немислимих боргових зобов’язань територіальна громада вилетів навіть з учасників бюджетного процесу. Оскільки там є лише органи, установи та посадові особи. Додамо лише, що за ст. 21 прогноз місцевого бюджету (на «диво» термін вжито правильно) містить прогнозні показники місцевого бюджету, а також гарантований територіальною громадою борг. До речі, за ст. 22, ч. 2, п. 3 розпорядником місцевих бюджетів (знову термін вжито правильно) є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій тощо.
Оскільки конституційним правом місцевого самоврядування володіє саме територіальна громада, втручання держави у питання місцевого самоврядування не допускається, розуміємо, що в цьому разі знову ж йдеться хіба що про кошти державного бюджету, надані для підтримки конкретних загальнодержавних програм місцевим бюджетам.
Тому, коли ми доходимо до ст. 63 Бюджетного кодексу щодо складу доходів бюджетів місцевого самоврядування: 25 чи 50 % податку на доходи фізичних осіб, плату за деякі ліцензії та сертифікати, плату за державну реєстрацію та реєстраційний збір тощо, виникає закономірний висновок. Територіальні громади – власники бюджету на сьогодні не створені. Відповідно своїм бюджетом не володіють і не розпоряджаються. Таких бюджетів на загал просто немає. Кошти громадян в районний та обласний бюджети потрапляють незаконно, оскільки бюджетна система – це розподіл коштів саме між громадами та громадянами.
Згідно зі ст. 88 до видатків, що здійснюють ся з бюджетів міст, селищ, сіл (не зрозуміло, що це таке. Про це йшлося вище) належать видатки на органи місцевого самоврядування, освіту, дошкільну освіту, загальну середню освіту, палаци і будинки культури. Зрозуміло, що до цих бюджетів бюцджети місцевого самоврядування – бюджети територіальних громад не мають жодного стосунку.
Тому на сьогодні територіальні громади після свого створення як юридичної особи (як це є в Польщі, Чехії та інших державах ЄС) формують бюджет місцевого самоврядування і розпоряджаються цими коштами самостійно або через створений ними орган місцевого самоврядування. Громади ухвалять рішення, чи потрібно їм об’єднувати частину своїх коштів на рівні району чи області, чи ні. Є відповідно і можливість для таких громад розвивати бізнес на своїй території, не підпадаючи під дію громіздкого та неефективного Податкового кодексу.» Кінець слів В.Паліводи.
              Звертаюсь до голів сільських рад і до всіх опікуючих Україну селян. Шукайте зустрічі і спілкування з багатою на досвід людиною, що чітко дотримується конституційної методики господарювання, переймайте практику, радьтесь про спільні дії в справі повернення прав власності на землі і всі обєкти національного багатства. Містяни чекають пробудження і розквіту сіл України. Від вас залежить майбутнє.

Контакти В. Паліводи за посиланням

https://www.facebook.com/val.palivoda

http://yaresky.rada.org.ua/

Суспільствознавець, правозахисник, координатор оргкомітету по встановленню конституційного устрою в м. Києві Інна Плотнікова

Дата публікації: Серпень 11, 2017

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *