Автор: Інна Плотнікова, викривач корупції
Дата: Жовтень 2026 року
Зелені «заказники» як ширма для вилучення землі
Коли громада чує про рішення Київської міської ради створити черговий ландшафтний заказник, перша реакція суспільства — схвалення. Здається, що місцева влада дбає про екологію, збереження природи та майбутнє міста. Проте за красивими фасадами «екологічних ініціатив» нерідко ховається холодний розрахунок і звичайний дерибан спільного майна громади.
Яскравим прикладом цього стала історія навколо 381,8 гектарів землі біля озера Алмазне та прийняття рішення КМР № 92/9171. Під приводом надання заповідного статусу величезній території було приховано негативний правовий висновок Юридичного управління КМР.
Але справжня мета таких дій набагато цинічніша: позбавити права користування землями місцевих мешканців — зокрема близько 300 людей, які роками й десятиліттями обробляють близько 40 гектарів під городи. Під прикриттям «екології», за спинами людей, поза будь-якими відкритими аукціонами (при тому, що вартість землі оцінюється у колосальні 3,8 мільєрди гривень), територію намагаються зачистити, викинути законних землекористувачів і вивести землю під майбутні кулуарні перерозподіли.
Чому територіальна громада та її мешканці є реальними потерпілими
Чиновники та органи досудового розслідування часто намагаються маніпулювати, стверджуючи, нібито від створення заказника «немає шкоди, а отже немає і потерпілих». Це свідома брехня, яка спростовується нормами права та реальними фактами:
Пряма майнова та соціальна шкода мешканцям: Близько 300 реальних родин під час війни позбавляються можливості обробляти городи на 40 гектарах землі. Це люди, які роками вкладали туди свою працю, сили та кошти. Викидання їх із цих ділянок під виглядом «заказника» ігнорування вкладень кооперативу — це пряме порушення майнових і соціальних прав громадян.
Колосальні збитки бюджету громади (3,8 млрд грн): Коли земля вартістю майже 4 мільярди гривень виводиться через закриті кулуарні рішення Київради без відкритих прозорих аукціонів та без врахування позиції громади — це прямі збитки для всього міста. Громаду позбавляють надходжень до бюджету та прозорого розвитку території.
Правовий статус потерпілого (ст. 55 КПК України): Згідно із законом, потерпілим є той, кому злочином завдано майнової чи моральної шкоди. Викривачі та мешканці громади, чиї конституційні права на самоврядування, власність і безпечне довкілля порушено посадовими особами через зловживання владою, є реальними потерпілими від цих протиправних рішень, а не «випадковими спостерігачами».
Коли ж викривачі корупції починають ставити ці прямі запитання та вимагати кримінального розслідування, кругова порука системи вмикається на повну потужність.
Як антикорупційні органи та суди блокують розслідування
Досвід боротьби у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) та Апеляційній палаті ВАКС показує сумну реальність: замість того, щоб ставати на захист публічних інтересів, правоохоронна та судова системи відпрацювали зручний алгоритм саботажу:
Формалізм замість розслідування (НАБУ): Національне антикорупційне бюро відмовляється вносити відомості про зловживання депутатів до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Навівши конкретні прізвища посадовців, рішення та кадастрові ділянки, викривач отримує шаблонну відписку: «це ваша суб’єктивна незгода з рішенням міськради».
Процесуальні маніпуляції та «кругова порука» в судах (ВАКС): Слідчі судді та колегії ВАКС на етапі зауважень щодо невнесення до ЄРДР починають виконувати роботу слідчих — вони буквально «допитують» викривача в засіданнях, шукають приводи не бачити складених злочинів і підміняють кримінальний процес господарськими рішеннями. Більше того, повні тексти судових рішень виготовляються з катастрофічним простроченням на 49 днів (як у справі № 991/9224/26), позбавляючи громадян права на своечасне звернення до Європейського суду з прав людини.
Блокування статусу викривача та тиск: Організаторам схем невигідно визнавати людей, які заявляють про зловживання, викривачами корупції. Замість цього систему розвертають проти самих активістів — замилюють факти, чинять процесуальний тиск, фабрикують справи та обмежують доступ до матеріалів суду.
Чому держава та безоплатна правова допомога не рятують
За ознаками правової держави, у разі конфлікту з державними органами громадянина має захищати система Безоплатної правничої допомоги (БПД). Історично створення цієї системи в Україні (розпочате з Концепції 2006 року та базового Закону 2011 року) стало важливою частиною євроінтеграційних реформ та виконання зобов’язань перед Радою Європи щодо гарантування права на захист і доступ до правосуддя.
Проте на практиці відважний борець за права громадян часто залишається один на один із системним молохом. Адвокати від БПД ухиляються від гострих політико-земельних справ, відмовляються від захисту у вирішальний момент або формально присутні в процесі, не бажаючи псувати стосунки із суддями та прокурорами.
Якщо громада не володіє правовою грамотністю і розраховує лише на «адвоката від держави» чи абстрактну «законність», вона приречена на поразку. Саме тому я стала на шлях детального вивчення процесів і відстоюю законність на всіх рівнях правосуддя, досліджуючи механізми та рівень впливу громадськості на них.
ГОЛОВНІ УРОКИ ТА ВИСНОВКИ ДЛЯ ГРОМАДИ
Ситуація навколо озера Алмазне та справа № 754/9011/26 — це не просто приватний судовий процес, а публічний іспит для всієї правової системи держави та моніторинг настроїв громадськості щодо ставлення до законності оформлення землі в конституційний спосіб.
Щоб зупинити свавілля чиновників та суддів, суспільство має усвідомити кілька критично важливих речей:
Брати під жорсткий контроль роботу депутатів: Кожне рішення міськради з позначкою «екологія», «заказник» чи «зміна цільового призначення» має проходити через лупу громадського аудиту. Спитаєте, як він має проводитись? Це визначено через Закон про органи самоорганізації населення (ОСН): локальна громада жителів території обирає постійно діючий орган самоорганізації населення, у повноваженнях якого — не допустити порушення прав і свобод мешканців. На місцевому рівні питати виконання законів можливо лише з постійно діючого органу, наповненого довіреними обранцями, і це не депутати. Їх потрібно обирати відкрито і прозоро. Потрібно перевіряти висновки юридичних служб і звертати увагу на те, чи не вилучається земля у реальних користувачів та городників (як от у тих 300 мешканців біля Алмазного). Саме з причини порушення засад самоорганізації населення і відсутності реального конституційного самоврядування і відбувається все, що суперечить нормам життя.
Фіксувати кожне порушення суддів та тримати їх під моніторингом: Судді перестають бути «недоторканними», коли громада фіксує їхні процесуальні гріхи — прострочення виготовлення рішень, ігнорування заперечень та порушення принципу змагальності. Яскравим прикладом є подана нами дисциплінарна скарга до Вищої ради правосуддя (ВРП), яку вже офіційно отримано та зареєстровано щодо слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А. В. (за ігнорування письмових заперечень і відсутність мотивів їх відхилення) та колегії суддів Апеляційної палати ВАКС у складі Калугіної І. О., Михайленка Д. Г. і Панкулича В. І. (за грубу волокіту — прострочення повного тексту ухвали на 49 днів — та незаконний допит/опитування заявника в засіданні). Ми ретельно моніторимо наслідки розгляду цієї скарги, адже публічність та фіксація кожного процесуального порушення — це єдиний дієвий інструмент руйнування суддівської безкарності.
Захищати викривачів корупції: Викривач — це не «скаржник», це єдиний щит громади проти розкрадання бюджету та земель. Якщо суспільство не підтримує публічно тих, хто йде з відкритим забралом проти корупціонерів, воно завтра залишиться без майна, без землі та без прав. Рабовласництво відроджується саме з цієї причини.
Розвивати самозахист та правову свідомість: Сподіватися на те, що «хтось прийде і захистить» — ілюзія. Громада повинна вчитися володіти інструментами КПК, складати процесуальні документи, фіксувати бездіяльність ДБР чи НАБУ та виносити ці факти в публічне поле.
Правосуддя не дарується — воно виборюється. Іншого шляху захистити свої права, свої городи і своє місто просто немає! Ми стоїмо на законних підставах на нашій землі, і єдиний спосіб довести це — правовий захист у суді. Ми готуємось: як ви знаєте, 27.10.2026 о 15:30 відбудеться засідання. Каток фальшування злочину буде розвінчаний!
Підтримайте громаду — за конституційний устрій.
