Конституцію України до безпосереднього виконання і 30 річчя незалежності України зустрінемо з гідністю.
Методичні поради громадам
в справі захисту землі України
Команда правозахисників – виконавців Конституції України хотіла б привітати всіх з великими успіхами до зазначених дат, однак будемо реалістами. Нам зарано ще проголошувати вихваляючі промови. Забезпечена неуками (не без нашої з вами участі) криза моралі, економіки, політики, культури і освіти на 30 річчя державної незалежності орієнтує нас всіх на курс самовизначення в земельному питанні. Воно є основоположним і фундаментальному для суспільства. Тому дії повернення землі власнику – кожному громадянину в межах визначених норм права мають бути висвітлені для всіх. Починати виконувати цей план маємо з думки про свою родину, рідних, друзів, що логічно приведе до розквіту і процвітання всієї республіки Україна, а значить кожного її жителя. Не Київської Руси, як якогось нового політичного проекту, що веде за собою зміну Основного Закону – а принципово держави з формою правління республіка суверенна, незалежна, унітарна, соціальна і правова. Керманичі своїми діями дуже вже хотіли довести неспроможність реалізувати прописане. Та не вдалось. Пробудились! Україна наповнена протестами, непокорою безладу, незгодою зі свавіллям феодалізму, що проріс в хворобливій уяві старечої номенклатури радянщини і думають що ми так і будемо ковтати їх казки – страшилки за правду. Тож ці державнозначущі свята літа 2021р. попри всі негаразди підштовхують відданих Україні громадян перетворювати складності в їх можливості для розвитку, мотивують до переосмислення висновків, відкриттів і запропонованої вже давно, методики по виконанню конституційних прав. Ми , бажаючи бачити в Україні кожного, допомагаємо своїм супроводом і порадами, щоб самі пишались тим, що є представниками великої державотворчої нації України. Тож до справ. Занотували поради у вигляді питань відповідей.
– Що пропонуємо конкретно?
– Основний Закон України до прямої дії?
– Як ?
– Виконанням прав і свобод безпосередньо кожним. Доручення настанова В. Зеленського бути кожному Президентом – озвучена. – Конкретніше?
– Маємо всі з заходу на схід і з півночі на південь повернути землю Україні. Закон підказує як це зробити.
– 1. Знайти вільну ділянку візуально, а на неї і документи про її вільний і безхазяйний статус знайти не складно.
( Пояснюю: Вся земля в України не пройшла аудит і інвентаризацію: як державна, як комунальна так і власність громадян і організацій. Геокадастр не прив’язаний до власників визначених Конституцією України – громадян України – Народу України. Державна Поземельна книга, яка відмінена в 2013 році, мала б бути основою для створення електронної версії паперового варіанту Поземельної книги, затвердженої державною символікою, відомого всім «Геокадастру» України. Нажаль так не сталось і тепер ГЕОКАДАСТР створений як інструмент грабунку населення, шляхом згону всіх без винятку людей за певну визначену плату в його склад, минаючи облік і аудит в реєстрах територіальних громад – юр. осіб публічного права. А це є велика біда. Замість оформлення в територіальних громадах її оформили без відому жителів в таких утвореннях безмайнових потворах як то «ОТГ». Акцентуємо, це було здійснено без прив’язки до самоорганізації населення в кожному населеному пункті – адміністративно територіальних одинцях, (як того вимагає ст. 133 Конституції України, не закріпивши його Державною печаткою за ст. 20 Основного Закону України. ) Без нашого відому вони і розпоряджаються всіма видами багатств народу, в тому числі і землі. Відео факти вандального ставлення до землі нижче по тексту )
– Чим корісним був би для нас публічний реєстр власників, спитаєте ви?
– Поіменний облік власності у власника і на власника дав би гарантію не лише збереження що було, а і того що за 30 років, використовуючи засади світової ринкової економіки, на користь соціальності республіки створили під контролем власника і за участі інтелектуалів і розумних членів громади – ефективних менеджерів. Лише таких би і обирали, а попудлістів різних кольорів. Планова економіка системи рад відійшла б у небуття безболісно і безальтернативно. Було б гарнтоване стабільне примноження і зростання як в кількісних так і в якісних показниках, як те досягнуто в країнах Європи. Надбання не втратили б. Нажаль не сталося. Час виправляти громадами, збираючись в осередки самодостатніх, творчих, знаючих свої вузькі справи і креативних людей. Такі є скрізь, час настав проявитись і діяти за власними ресурсами , а не за спонсорством награбованих коштів.
Щоб зрозуміти негайну потребу в цьому, даємо оцінку того, що відбувається.
Керманичі навколо «реформ та стратегій» надувають щоки і під регіт політшоу в ЗМІ та в верховній раді ведуть нас до нового нищівного етапу приватизації – рейдерства.
Ми ж у відповідь мусимо кожний заявити і ми заявляємо, що процес проголошеної псевдодецентралзації є нічим іншим як стратегією забезпечити план очищення України від населення, яке перешкоджає планам рейдерів видобувати ресурси з України для світової «еліти». (Якщо є факти доказів зворотнього, то доведіть в коментарях. Залюбки ознайомимось). А поки що стверджуємо – все те зло, що відбувається в соціальній сфері: закриття лікарень, шкіл, бібліотек, клубів, відсутність охорони здоров’я в Україні і безкоштовного лікування людей в Україні стається з причини того що «громадські активісти місцевого рівня, «Громадські Ради при…», найпильніші «народні контролі», ініціативні групи «захисту по галузях», які добре знали і знають як має бути все по закону, а не зацікавлені в тому, тому методично глушать голос правди, проявлений в розслідуваннях прогресивних правозахисників і юристів. Їх робота була як партнерство в програмах зомбування думки про непорушність злочинної системи, створеної по поняттям великого злочинного капіталу для його ж захисту. Так і сталось. Все грабувалось так, як нами дозволялось мовчазною згодою, ігноруючи свої обовязки контролера оформленого статутом територіальної громади де було б прописане все. Тепер маємо те що маємо. Саврань така не одна. Рівненщина, Запоріжжя….
https://www.facebook.com/groups/483494195828880/posts/888057308705898/
-Куди ідемо?
– В те місце, що заслужив своєю особистою і колективною байдужістю.
Ідемо через приватизацію землі в злочинних не національних реєстрах. От про що потрібно журналістам брати інтерв’ю у Зеленського. Бажано б було почути до дня незалежності пояснення по цих питаннях. Проявіться журналісти популярних ЗМІ і продемонструйте свою громадсько громадянську конституційну позицію.
Щоб виправляти заподіяне зло потрібно розуміти деталі. Всі ми свідомо і без свідомо були втягнуті в схеми багаторівневої корупції і розкрадання природних багатств від Бога, рукотворних і творчих від людей і їх розумової діяльності.
– ТО який вихід пропонуємо?
– В одноосібній і колективній самоорганізації навколо об’єктів публічної власності, яка захистить приватну, яка вже є під ризиком злочинного відчуження – рейдерства. Тому, думаючи про спільне, відстоюємо зароблене своєю працею. Задекларуємо в реєстрах громади і землю, і майно – громада захистить якою б міжособною війною за їх переділ не була. Не ігноруйте практичну пропозицію. Розпочинайте справу. Дороговказ вам в допомогу – методична рекомендація, яка актуальна залишається у всі часи. https://vyhid-e.org.ua/?p=2987
Тепер про уроки і досвід самоорганізації населення в різних регіонах України. Багато хто з ініціативних груп по Україні, що мають на меті організувати процес оформлення прав громад, наштовхується на байдужість сусідів до ініціативи. І це зрозуміло, коли відсутнє розуміння практичної користі від співучасті. Не всі мають бути в темі деталей. Ініціативна група зобов’язана розтлумачити суть як переспективних зрушень і змін, так і поточних. І перше що відбудеться для громади – це заморожування податків на утримання нелегітимної корумпованої системи, переформатування суспільних зав’язків у рамки конституційно обґрунтованої економічної діяльності через облік і контроль загально національних природних ресурсів і землі – базових складових добробуту і розвитку економіки. Підприємства, організації і установи, що успішно працюють на даний момент, будуть гідно оцінені громадами. Далі, отримуючи податкові канікули, дочекавшись публічного оформлення всіх статків, економіка громади запрацює на бюджет по справедливим нормам оподаткування за вивченими потребами громади. Так має статись і так відбудеться, якщо зібравшись ініціативною групою свідомих громадян будете вести мову не про повалення і заміну однієї влади на іншу, а розпочнете самі дії пов’язані з отриманням законних матеріальних преференцій і економічних умов для саморозвитку. Всі вже знають, що вести людей під стіни державних органів з плакатами якоїсь політичної сили є мотивоване залучення пригодованого електорату з метою зміни влади, а не ліквідації корупційної системи. Нам же потрібно впроваджувати владу громад, закріплену Основним Законом України. І починатись вона буде з реалізації права на землю як невід’ємної основи всіх інших конституційних прав. Ні жодна партія не має на меті справедливий розподіл матеріальних благ. В кожній з партій залучений світовий капітал, що вже отримав користь і відчув смак від доступу до наших з вами ресурсів. Зупинити це можливо лише рішеннями організованих зборів, подолавши сварки, провокації засланих людей на розвал справи. ( Маємо досвід і готові будемо ділитись практикою їх подолання. ) Це дії колективні.
Далі. Які ініціативи є зразком активних одноосібних дій, які мають продемонструвати лідери і організатори ініціативних груп. ( Не ігноруйте і колишніх політиків, якщо вони таки залучаться до справ. Підмін не відбудеться. Конституція – річ уперта і принципова. Всі відхилення будуть проявлені і заблоковані зборами, яким в допомогу публічність і відкритість через можливості інтернету і відеострімів, які теж ігнорувати не прийдеться).
Одна з відомих всім груп – ГО«Правовий простір», діяльність якої нами висвітлювалась дуже ретельно, і досі удосконалює методику процесу встановлення конституційного устрою і пов’язує його перемогу виключно на участі кожного громадянина. Знаючи природу людини, суспільства і що на них впливає, поки що немаємо передумов для залучення всіх ні в суспільстві, не маємо і можливостей в даної групи достукатись до кожного. Однак кожний, хто прагне жити в Україні, рано чи пізно вимагатиме від посадовців оформлення для кожного громадянина «Шнурової книги української нації і народу УРСР/України», в якій буде зафіксована його частка від загально національного і неподільного. Ми всі зобов’язані це виконати, адже коли усвідомив і зрозумів один -знання стануть надбанням мільйонів.
https://www.facebook.com/100022424408937/videos/971552690268869/
Є певне коло активістів, що детально розібрались в цій справі і по зразку роботи юриста – підприємиці Рімми Миколаївни Білоцерківської активісти Вінницької області пройшли цей шлях, зареєстрували дане звернення – документ в посадовців, їх підхопили вже і кияни , до яких залучиться з часом і наша група.
https://www.facebook.com/groups/1663892430498454/posts/2983392165215134 Чекаємо в спільних діях лідерів громадської думки інших лідерів, що підтягнуть однодумців. Таким чином ми зупинимо безглуздя дерибану національних скарбів
https://www.facebook.com/100053715815223/videos/323488266118365/
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=307163274417531&id=100053715815223
Детально цей процес розтлумачується за посиланням на сайті, де можна в якості додатків скопіювати, роздрукувати всі папери і прошити в шнурову книгу, як нагадування і собі, і посадовцям про державотворчі документи, які є захистом кожному українцю від посягань на його неподільну частку національного багатства і минати їх не вийде нікому.
https://www.sylavpravdi.com.ua/natsional%ca%b9na-shnurova-knyha/
В Києві ж група однодумців – конституційних користувачів землі Києва, усвідомивши залежність свого благополуччя від власної активності, в 2015 році взялись за справу повернення землі собі як власнику визначеного законом і хочемо поділитись ще раз його деталями. Безпосередньо знайшовши її як безхазяйну землю комунальної (державної публічної власності в межах норм Українського законодавства) інвестуємо великі кошти, щоб відновити її родючість після розорення як незавершеного звалища промислової зони біля озера, обробляємо добривами, засаджуємо медоносними травами, садовими і городніми рослинами, зводимо споруди де б можна було б відновлювати свій природній імунітет, відкривати напрямки приватної підприємницької діяльності в умовах безвилазної 30 ричної кризи і гарантувати собі майбуття. І тут о новина ! Як ніколи люди здорового глузду збентежені рішенням «управлінців» продавати С\Г землі України. Цей факт прискорив нашу роботу по проведенню інвентаризації і обліку кожного клаптика публічної землі, яку ми знайшли у великих площах гектарів в межах окремо взятого району м. Києва – тобто територіальної громади, що ще так за 30 років і не створена за Конституцією України. Але цей факт не забороняє нам бути ефективними власниками і тому ми на перекір твердженню про нездатність людей до самоорганізації, перемагаючи спротив всіх провокаторів, прогресивною більшістю зборами провели багаторівневу інвентаризацію, самоорганізувавшись в кварталах по 6-8-10 землекористувачів, обміряли взяті у довічне, як того вимагає Конституція України Земельний Кодекс, користування, обрали своїх представників для оперативної комунікації і вирішення задач локального рівня; прийняли резолюцію по внутрішніх питаннях розвитку території та підписали лист з вимогою зупинити злочинний продаж землі, що є передумовою нової соціальної напруги навіть до громадянської війни. Вимагаємо почати дії з землею як того вимагає облік, аудит і контроль і для того не потрібен референдум. Все прописано і відомо. Референдум потрібен політичним невдахам, що хочуть реабілітуватись непотрібними акціями.
Тож ЧОМУ ми категорично проти ринку землі і
блокуватимемо її своєю позицією та діями ?
До викладених на даному сайті фактів правових порушень та злочинів державних органів, починаючи від заснування і оформлення їх реєстрації не в конституційний спосіб, що робить нашу Україну безсуб’єктною, ми визначаємо кричущі факти неможливості проведення процесу продажу землі з наступних
політико – соціально – економічних причин.
1. Не проведений повний аудит і інвентаризація як державної, комунальної землі, так і власності громадян і організацій (в тому числі освітніх закладів , що прихватизували і самочинно обнесли парканами прилеглі до них парки і сквери громад, прибудинкові території без їх відому ). ( Той облік що є, не прив’язаний до власника – контролера, тому нічого не надає, а лише створює додаткові інструменти для поглиблення корупційних зав’язків) ;
2. Відсутнє чітке розмежування, справедлива і правдива реєстрація землі за реальними, а не фіктивними власниками ( як то «отримана» земля учасниками АТО та ін категоріями населення України, які по факту так її і не отримали) «Геокадастр» так і не відображає реальних власників і користувачів, незважаючи на його постійне технічне удосконалення, в результаті чого народ не може розібратись і вільно користуватись його даними ;
3. Відсутній механізм доступного кредитування громадян для обробки землі, в той же час створений величезний вітчизняний корупційний і міжнародно – спекулятивний капітал для скупки землі за корупційними схемами, які покриваються старими керівними кадрами аграрного сектору економіки ;
4. Місцеве самоврядування, яке повинно контролювати так званий ринок, не сформовано за Конституцією України, знаходиться у стадії хаосу, і місцевими ділками спрямоване на забезпечення стабільності тих, хто вже реалізував своє право на землю через купівлю продаж землі і потребує гарантії її збереження, стабільності злочинної безвідповідальності перед народом. Дані факти ставлять в ступор процес оформлення і обліку землі на конституційних власників. Старости, як агенти стабільності поваленого конституційного устрою на місцях по всій Україні через приватизацію 1992року є нелегітимно працюючі особи, мають слабкий авторитет і тому не сприятимуть встановленню законності і правових відносин в селах, асоціюються як посадові часів Світової війни – зрадники. Та і Закон про сільських старост так досі і не прийнятий.
4. Всім відомо, що правоохоронна система повністю під владою олігархічних кланів і корупціонерів. Фінансування і їх утримання коштами великих землекористувачів є неприпустимим в правовій державі. Дані факти паралізують правоохоронну систему і забезпечують безперервний дерибан, що не припиниться і при введенні Закону про продаж землі в дію і влаштує земельні війни. Не передбачати такі дії – завідомо їх провокувати.
5. Початок «ринку землі» з 1 липня під час жнив, обраний невипадково, коли в фермерів відсутні і кошти і час на скупку землі. Але це час для можливості скуповувати землю спекулянтам, який ми допустити невправі;
6. Неможливо вводити продаж землі в час підвищення тарифів, короно вірусної кризи, штучно сформованої для людей. Злочинно вводити його, коли більшість сільського населення знаходиться в стані зубожіння, адже власники паїв будуть вимушені віддати їх за безцінь;
7. Податкова система для власників паїв невідрегульована. До сьогодні власники паїв не можуть обробляти їх офіційно без створення юридичної особи. Їм доводиться реалізовувати вирощену продукцію через підставні фірми, бо працюючи офіційно, їм доведеться віддати на податки згідно з існуючими законами половину вирощеного. Тобто керівники від імені держави самі створюють умови для порушення Законів України;
8. Відсутність стратегії залучення населення України до колективної праці на користь колективних інтересів суспільства, нових підприємств і обкладання податками домогосподарств взагалі є доказом низької кваліфікації управлінців, утримання яких по справедливості неможливе ;
9. Корупція як була так і є. Ніхто зі старих і нових корупціонерів не покарані. Тому відкривати ринок сьогодні – віддати територію проживання українців під владу злодіїв і бандитів і вести мову про розвиток моралі , культури , освіти взагалі не варто;
10. Безпрофесійність, делітанство команди реформаторів, що доведено невдало проведеними іншими реформами, процедурою та баченням впровадження «ринку землі» з викривленнями і збоченнями;
11. Відсутність правової стратегії обліку всіх державних земель, «прогнозування» наслідків запровадження даної реформи в турбо режимі, провалення всіх можливих реформ робить нас заручниками смертоносних експериментів та дослідів над людьми, які ми всі гуртом мусимо припинити;
Список тез “чому” можна наповнювати до безкінечності, включаючи негайну потребу тих людей, що не мають землі щоденно під ногами всі бажаючі і здатні і тим позбавлені гарантій здорового життя.
Тож висновок. Підкорятись рефоормам невдах, закривати очі на їх, це самих себе та нащадків ставити на коліна. Тому вимагаємо відмінити всі сплановані заходи по продажу землі до оформлення і підрахунків всіх багатств України на громадян через «Національні шнурові книги», що започатковані як прецедент, що має бути повсюдним для українців. Навіть якщо в одного відбувся правовий підхід до вимог виконання конституційних прав, це має стати практикою для всіх.
В разі ігнорування вимог і переадресації зареєстрованих листів від громадян – «Національної шнурової книги» для відповідей в підлеглі структурні підрозділи, вимагаємо забути про тих, хто свої права знає і виконує їх безпосередньо за нормами права і конституційних обов’язків – збереження і примноження національного багатства, своєчасно повідомивши про дії та проекти ефективного користування землею виключно у відповідності до Конституції України і соціально економічних потреб її громадян в умовах кризи.
Зазначаємо. Народ здатен до самоорганізації як би не блокували його дії противники конституційного устрою – корупціонери в кабінетах, і він того досягає, оформивши всі заходи і дії протокольними рішеннями зборів, що відбуваються демократично, послідовно, набуваючи статусу територіальної громади – юридичної особи публічного права – власника.
- До чого це може призвести ?
- Виключно до порядку, ладу і процвітання на Божу славу. Самоорганізуємось і будемо варті статусу незалежної процвітаючої держави – республіки Україна.
Зробимо ці свята змістовним стартом розвиненого, досконалого майбуття. Підписуємось?
Вільна воля – вибір кожного.
Координатор оргкомітету по виконанню Конституції України, прав громадян
Інна Плотнікова
Робимо що можемо щоб знання стали доступними для думаючих і здатних.