Соціальними мережами й суспільними дискусіями дедалі ширше мусується та набирає обертів ідея заміни Державного Гімну України. І це не просто спонтанний сплеск — це визрілий запит суспільства на переосмислення символічного коду нашої держави.
Сьогодні як ніколи важливо, щоб ця зміна відбулася справедливо, свідомо та прозоро. На жаль, українці вже мають гіркий досвід, коли важливі державні рішення — як-от масові перейменування вулиць чи адмінреформи — ухвалювалися зверху, без справжнього врахування думки людей. Народа думку часто просто ігнорували, лишаючи громадян відстороненими від суспільно-політичного життя та елементарних засад місцевого самоврядування.
З Гімном так відбутися не має права. Головна пісня країни не може бути нав’язана «згори» — вона мусить стати вираженням справжньої волі, духу та прагнень усього народу.
Правовий та історичний контекст: час завершити формування символів
Питання державних символів в Україні досі має глибоку конституційну незавершеність. Стаття 20 Основного Закону України чітко визначає, що Великий Державний Герб та комплексний Закон про державні символи мають бути ухвалені конституційною більшістю. Проте вже понад 30 років Великого Герба так і не прийнято, а малий герб (Тризуб) згідно із законом виступає лише його елементом.
Схожа ситуація і з Гімном. Хоча у 2003 році було прийнято окремий Закон «Про Державний Гімн України», сам текст Павла Чубинського та музика Михайла Вербицького створювалися ще у XIX столітті — в історичний період повної відсутності української державності. Це був важливий маніфест супротиву й самозбереження під час імперського гніту. Втім, цей твір писався як заклик до боротьби за виживання, а не як пісня заснованої, сильної та самостійної держави.
Своє історичне призначення твір Чубинського й Вербицького відслужив повністю — він допоміг нам вистояти й зберегти ідентичність. Але сьогодні ми живемо у XXI столітті, виборюємо майбутнє і маємо нарешті сформувати символіку суверенної держави, а не залишатися в межах символізму постійного знищення та виживання.
Від мантри боротьби — до прагнення Вищого Захисту
Психолінгвістика та духовна традиція вчать: Гімн — це не просто урочистий текст, а колективна афірмація й програмувальний код. Те, що мільйони людей регулярно промовляють уголос, формує їхній внутрішній стан і долю. Співаючи поколіннями про те, що ми лише «покладемо душу й тіло» та «ще не вмерли», ми мимоволі фіксуємо свідомість на межі існування, трагізмі та жертовності.
Проте ми, люди, далекі від духовної досконалості. Спираючись лише на власні людські чи політичні сили, ми неминуче виснажуємося. Суспільству вкрай потрібно змінити цю мантру й звернутися до захисту Творця.
Живий приклад поруч: Досвід Угорщини та дослідження в Береговому
Перебуваючи нещодавно на Західній Україні, у місті Берегове, я мала нагоду особисто торкнутися історії творення сусіднього державного гімну. Саме тут, на Закарпатті, глибоко шанують пам’ять про видатного поета та політичного діяча Ференца Келчеї (Ferenc Kölcsey), який у 1823 році написав поезію «Himnusz». Його ім’ям у Береговому названо гуманітарний коледж, а його постать є символом того, як культура й віра формують державність.
Угорський гімн є унікальним прикладом того, як державна пісня починається з прямої молитви: «Isten, áldd meg a magyart» («Боже, благослови угорця»). Вона виносить віру та прохання про Боже благословення в самий центр національної свідомості. Цей зв’язок із Вищим настільки глибокий, що цей рядок офіційно закріплено в Конституції Угорщини як першу фразу Преамбули Основного Закону.
Раджу кожному читачу самостійно зануритися в цю тему, поцікавитися в пошуковиках та відкрити для себе глибину цієї історії. Щоб дізнатися більше про автора та сам текст, рекомендую переглянути матеріали:
Про автора Угорського Гімну: біографія та внесок Ференца Келчеї на Вікіпедії.
Про Угорський Гімн: історія створення та духовний зміст пісні «Himnusz» на Вікіпедії.
Досвід Угорщини доводить: апеляція до Бога дає державі непорушний духовний фундамент, який стоїть понад політичними змінами.
Світовий досвід: як прославлення Бога дає стабільність і мир
Звернення до Творця у державних піснях створює для народів потужну «метафізичну парасольку»:
Велика Британія («God Save the King») та США («In God is our trust»): Апеляція до Вищого Закону нагадує, що жодна людська влада чи тиранія не є абсолютною. Це закладає в державі внутрішню стабільність, смиренність перед Правдою та правову непорушність.
Швейцарія («Schweizerpsalm»): Гімн цієї країни є справжнім релігійним псаломом, який закликає молитися Богу та бачити Його присутність у природі й світанках. Результат дивовижний: Швейцарія тримає абсолютний мир, нейтралітет і порядок вже понад два століття.
Країни Латинської Америки (Колумбія, Ель-Сальвадор): Їхні гімни прославляють Бога як Джерело Свободи, стверджуючи, що свобода — це священний дар Творця, який жоден загарбник не зможе відняти.
Країни Африки (ПАР, Танзанія, Замбія): Гімни, що починаються з молитви «Nkosi Sikelel’ iAfrika» («Боже, благослови Африку»), стали джерелом духовної сили для подолання важких історичних травм, примирення та єднання народів.
Духовна велич України: час закласти нову епоху
Українська культура вже має досконалий взірець такої традиції — наш Духовний Гімн «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни» О. Кониського та М. Лисенка). У ньому немає слів ворожнечі чи смерті — у ньому є прохання про світло науки, чисту любов, волю, долю та добрий світ.
Зараз, коли наша країна проходить крізь найважчі випробування, ми не маємо права повторювати помилок минулого й ігнорувати думку народу. Творення нового Гімну має стати відкритим суспільним процесом, у якому кожен українець відчує свою причетність до розбудови держави.
Нам потрібен Гімн, який прославлятиме Творця, стверджуватиме духовну велич Людини, віру, творчу працю, світло та мир. Спираючись на Боже благословення, Україна нарешті зможе вирватися з кола постійних трагедій і увійти в епоху процвітання та стабільності. Передумовою цього стане наша спільна пісня-молитва, що лунатиме на урочистостях та загальнонаціональних подіях. Слово, звернуте до Бога, стоїть понад владою земних правителів і керівників держав. Творець обов’язково почує і благословить миром, якого так чекає багатостраждальна Україна, а Слава Божа ширитиметься на весь наш народ!
Пишу під обстріли Києва з молитвою до Творця, який нам дав М ир і ми призвані його звести так домовились.
І.Плотнікова
No responses yet