Волонтерську роботу членів ГО "Самоврядна громада" можна фінансово підтримати через карту Приват банку 4149 6258 0986 9652

Земля – не товар! Продаси – готуйся до покарання.

Дата публікації: Жовтень 3, 2016

             dsc01389 Центром Києва, і не лише, поштові скриньки прийняли нову листівку, що готує  громадян до злочинів. До схожих закликів без страху вдаються не одинокі шахраї державного рівня, оскільки зрощені з казнокрадами чиновниками -депутатами.  (Фото не в якості реклами, а в якості попередження участі у злочині.)

 Час прийшов приступити до вивчення найважливішого питання не лише для учасників АТО, а і для кожного громадянина Україна, реалізації права на землю,  якому не має права перешкоджати ні жоден пільговий статус.  

         Приємно мати відносини з свідомими людьми, друзями – правозахисниками від Бога, що підкажуть, порадять як діяти і що робити, коли над власним життям нависла загроза від невігласів політиків і чиновників  – здирників.  Перевіривши життям методики, що  працюють,   не хочеться жити інакше, як лише по його величності ЗАКОНУ.

            Отак і в цьому, вкрай важливому нині ЗЕМЕЛЬНОМУ ПИТАННІ. Ми визначились жити і діяти  по Закону і реалізувати своє право як він велить. Ознайомимось зтеорією.

         Своєчасно за потребою суспільства Р. М. Білоцерківська (ПРАВОЗАХИСНИК – ВЧИТЕЛЬ АНАЛІТИК –ЮРИСТ ) робить практичні  акценти на своїй сторінці у ФБ – єдиному джерелі практичних знань, що своєчасно находить місце  на нашому з вами сайті.

          Ще рік назад вона нагадала: « Відповідно до Конституції приватної власності на землю НЕМАЄ. Ми її руками не створюємо , щоби приватною називати. Конституція думає, що землю створив Бог для всіх і тому вона може бути тільки в ПУБЛІЧНІЙ власності всього Українського народу. А все інше то хвора уява тих, хто хоче стерти з лиця землі ДЕРЖАВУ УКРАЇНУ.

Немає землі, немає держави. »  І логічно доповнити : «Продається земля – продається держава.» Чи цього прагнемо?

        Депутати в якості піару – акції волають про нібито про необхідність мораторію (заборону) на продаж землі. Один перед одним на показ громадськості «обранці» скиглять, що більшість не приймає його.

          Р. Білоцерківська далі відкриває “секрет”- забуту депутатами  прописну істину, що заборонити можна те, що дозволено, але в Конституції України немає ЖОДНОГО натяку на можливість продажу землі. Тому і заборонити те що не дозволено не можливо, то чергові маніпуляції крадіїв Основного Національного багатства України.  Конституцією України жодному державному органу визначеному в ст.6 Конституції України ні законодавчому ( який має повноваження 85 ст. Конституції України), ні виконавчому , ні судовому не надано інших повноважень, щодо землі ніж ОСОБЛИВА ЇЇ ОХОРОНА.  Все інше то хворі фантазії “небожителів” що втілюються за невігластва більшості населення.

            Пропонуємо розглянути приклади фантазії, яка закінчилась плачевно як для ініціаторів продажу землі так і для їх жертв покупців. Сидіти прийдеться і тим  і іншим.

http://dt.ua/UKRAINE/zemlyu-v-harkovi-nezakonno-otrimuvali-cile-kolo-nablizhenih-do-kernesa-y-dobkina-lyudey-lucenko-218896_.html

http://texty.org.ua/pg/news/Oximets/read/70952/Sylovyky_provely_ponad_120_obshukiv_u_Kharkovi

Більш детально про харківським ділкам тут. http://pravda.if.ua/news-105970.html

І в Києві не відстають. За права територіальної громади згадали. http://pauluskp.com/news/a55b5b837

http://100realty.ua/uk/news/42865

           Тільки що робити з тим всім, Ю. Луценко добре знає, як і ми, лише оприлюднювати ніяк не наважується, оскільки про земельні неосяжні  статки всіх чиновників дізнається вся Україна. І як того не хотілось би викривати .а до Законодавства України  потрібно буде з поклоном всім прийти.Воно працює на громадян. Ось воно – рятівниче.

     Відповідно до Конституції України  від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією ( ст.13 та статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством та встановлені межі повноважень держави здійснювати від імені Українського народу право власника ,охорону землі, відповідно до того ,що земля перебуває під особливою охороною держави ).

           Тому підписанням Закону про продаж землі Президентом України буде фактично змінений конституційний лад, що є узурпацією державної влади і як слідство державною зрадою.

           Відповідно до повноважень ВР України є повноваження провести процедуру імпічменту Президента України у разі його державної зради , але до того , як підпише цей Закон Президент його проголосує ВР України і тому конституційний лад буде змінений і ВР України і Президентом України тому до ВРУ звертатись про проведення процедури імпічменту Президента України буде не логічно .

    Корисно звернутись до ст. 5 Конституції Українив ч.2 , якої “Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами” і пам’ятати те все на завжди.

              Тому якщо народ захоче продавати землю, то ініціює референдум з цього питання і його проведе.  ( Звертаємо увагу , що декі політичні сили   ініціювали референдум НАВПАКИ по «не продажу землі», що і так закріплено в Конституції України. Очевидно, що за відсутності юридичних знань у населення   вони, як повелось зміст його перекрутять і використають як доказ того, що провели референдум і можна вносити зміни до Конституції України в частині  продажу землі, що призведе і в подальшому до її зміни взагалі. З продажам землі продадуть і державу, чого керманичі,  судячи по діяльності, так домагаються. ( При цому усвідомивши злочинність своїх дій, вони таки відмініили з 1 січня 2013р. видачу  державних актів на землю) http://4vlada.com/consultation/21186

      %d0%b7%d0%b5%d0%bc%d0%bb%d1%8f-%d0%bd%d0%b5-%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b0%d1%80 Шановний читачу, замислись над питанням : що буде коли не буде що продавати ? Свідомі зрозуміли  і  знайшли і тепер нам пояснюють.

            Відповідно до того, що згідно ст.13 та 14 Конституції України земля – є національним багатством та виключною власністю народу, об’єднавшись в територіальні громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста , а потім і територіальні громади Автономної Республіки Крим, Вінницької , Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізьк,ої Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської області, міста Київа та Севастополю і ставши суб’єктами права власності на землю території України відповідно до ст.80 Конституції України та ст.133 , ст.142 Конституції України ми фактично врятуємо  землю — наше національне багатство, а значить врятуємо Україну.

Ми добре знаємо як захиститись. Ділимось і в захисті землі і в захисті  майна підприємців.  Вчіться.

В висновках юристів – практиків знаходимо норми Законодавства, щоб апелювати

до влади на місцях  !!!

Конституція України

Стаття 5. Україна є республікою.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

12) надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-міністра України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до цієї Конституції;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

30) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання у встановлений законом строк згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;

36) затвердження переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об’єктів права приватної власності.

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до Конституції України віднесені до її відання.

Стаття 95. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Стаття 111. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Розділ IX

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ

Стаття 132. Територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Розділ XI

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 140.

ч.1 Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

ч.3 Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

ч.4 Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Земельний кодекс України

Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання

  1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
  2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 80. Суб’єкти права власності на землю

Суб’єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності ( а це уже пішла не відповідність Конституції , тому що повноваження держави по землі тільки в рамках Конституції ст.13 — Охорона землі ).

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про розмежування земель державної та комунальної власності

(Коментуємо відповідно до Конституції України. Цього вже взагалі бути не може , бо всі землі належать до територіальних громад.)

Стаття 2. Правове регулювання відносин при розмежуванні земель державної та комунальної власності

Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України “Про власність”, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що не суперечать цьому Закону.

ДЕКЛАРАЦІЯ про державний суверенітет України

 ( як додаткові знання по питанню )

ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ

Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах.

Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.

Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу Республіки.

Вирішення питань загальносоюзної власності (спільної власності всіх республік) здійснюється на договірній основі між республіками – суб’єктами цієї власності.

Підприємства, установи, організації та об’єкти інших держав і їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на території Української РСР та використовувати природні ресурси України згідно з законами Української РСР.

Українська РСР самостійно створює банкову (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю.

Вищою кредитною установою Української РСР є національний Банк України, підзвітний Верховній Раді Української РСР.

Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території Української РСР, вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів.

Українська РСР забезпечує захист всіх форм власності.

  1. НАРОДОВЛАДДЯ

Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України.

Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці.

Повновладдя народу України реалізується на основі Конституції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад Української РСР. Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України.

Матеріали надані з метою реалізації  прав кожного громадянина України на землю. Слідкуйте за оновленням на сайті, де надаємо поради.

Суспільствознавець, правозахисник  – практик

Інна Плотнікова

 

Дата публікації: Жовтень 3, 2016

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *