Один раз і назавжди припиняємо своє правове приниження.

Національні ресурси народу повертаємо власнику –
народу України – територіальним громадам

В черговий раз отримавши попередження про відключення електроенергії в моїй приватній квартирі, зібравши в одне правове обґрунтування досвід всіх громадян України, що опротестовують своє принизливе соціально економічне становище у відносинах з злочинцями монополістами – крадіями національних природних, привертаю увагу суспільства до процесу відстоювання конституційних прав.
В мирний, правовий спосіб шляхом запитів про публічну інформацію, повідомлень, попереджень, заяв, скарг і звернень доносимо позицію, що беззаперечно стверджує конституційний устрій в енергетичній сфері. До рівня даної свідомості мають прийти ті, що цінують власне дане Богом життя і мають відповідальність перед минулими, теперішніми і майбутніми поколіннями. Ми ділимось з вами підходами, щоб і ви готувались до аналітики і готові були вчиняти правові дії власного захисту не на майданах з ризиком для життя, а в себе вдома, в квартирі , що має бути недоторканою.
Шукайте підстанції, ( два вида запитівЗАПИТ 1 шаблон Електичні підстан ЗАПИТ 2 шаблон Електичні підстан) через які забезпечуєтесь електричним струмом, що були зведені працею громадян УРСР і перейшли в спадок на наше з вами збереження і удосконалення – народу України і по нашій довірі т. з владі були викрадені за її сприянням окремими обдарованими зухвалістю унікумами. Але зло, як відомо має межу, тому час прийшов зупиняти те неподобство і ми його зупиняємо. І хай лише хто спробує проігнорувати, або поставити під сумнів всю викладену нижче .правову позицію.

Директору Приватного акціонерного товариство (ПрАТ) “ДТЕК Київські Електромережі”
Марісу Куніцкісу
04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20
Е-пошта dtek-kem@dtek.com
Сайт https://dtek-kem.com.ua/
Телефон +380 (44) 202 1588

Голові національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
(НКРЕКП ), 03057, м.Київ,
вул.Смоленська, 19

Директору Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) YASNO “Київські енергетичні послуги”
Мельникову Віктору Олександровичу
kyiv@yasno.com.

Громадянин України
Микола Єгорович Плотніков
Дом адреса:
02192 вул. Миропільска, 39, кв. 29,
м. Київ
Моб тел (093)-7999471

Повідомлення про відмову від надання послуг
без відмови від споживання електроенергії.

Керівники та адміністрація вище зазначених установ! Згідно статті 60 Конституції України ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні накази чи розпорядження.

         На мою адресу проживання та реєстрації неодноразово надходять повідомлення від (ПрАТ) “ДТЕК Київські Електромережі” без зазначення ПІБ представника компанії про сплату з мого боку коштів невідомо за що. Зазначаю, я мав угоду з Київенерго для забезпечення мене і членів моєї родини електроенергією, як громадян України і як споживачів. Інших угод з іншими компаніями, зокрема з вашою ТОВ “Київські енергетичні послуги” ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” укладення угод відсутнє, як і відсутній намір їх укладати: я не заявляв про бажання отримати ваші послуги та не звертався до вашої організації з метою отримання таких послуг до моєї квартири за адресом м. Київ вул. Миропільска, 39, кв. 29, яка належить мені і моїй родині на правах приватної власності.
Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України у мене відсутні цивільні обов’язки перед ТОВ “Київські енергетичні послуги” ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі”, оскільки «Цивільні обов’язки, виконуються в розмірах, встановлених договором або актом цивільного законодавства» Наголошую, договір між мною та ТОВ “Київські енергетичні послуги” відсутній і пояснюю чому.
Ознайомившись з умовами Типового договору про постачання електричної енергії побутовим споживачам, відмовляюсь від пропонованих умов договору, без відмови від споживання електроенергії.
Конституція України проголошує: «Земля, її надра, водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадян має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону» (ст.13). У відповідності до ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» про будь-яке очікуване реформування у сфері житлово-комунальних послуг органи місцевого самоврядування повинні завчасно інформувати громадян України через засоби ЗМІ, залучати громадян до участі в обговоренні планів, проектів реформування. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. «Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін» (Р. VI, ст.26 ч.5). Ні завчасного інформування, ні обговорення, ні громадських слухань, ні можливості з боку громадян внесення пропозицій до проекту договору не було, що є прямим порушенням даного Закону.
У процесі укладення договору Цивільний кодекс України також виділяє дві стадії: пропозиції (не диктату!) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною (ст.638). Головним елементом кожного договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не суперечить законові. Договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди за всіма істотними умовами і належним чином оформили угоду. Договір вважається недійсним, якщо він є несправедливим і неправомірним. Отже, на законодавчому рівні порушенні, по-перше, процедура впровадження змін у сфері комунальних послуг щодо забезпечення громадян електроенергією, по-друге, процедура укладення договору. Моя незгода з умовами договору є вимогою для повернення зазначеного процесу у законне русло, у відповідність до Конституції України, яка має найвищу юридичну силу і якій повинні відповідати всі закони і підзаконні нормативно-правові акти (ст.8).
Присвоєння людині ЕІС-коду – «персонального коду ідентифікації Споживача» — є неприпустимим порушенням вироку Міжнародного Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями, яким у 1946 році визнано присвоєння людині персонального номера злочином проти людства, що не має терміну давності. Забороняю присвоювати мені ЕІС-код, будь-які інші особисті номери/коди, вважаю розбудову системи на основі персональних номерів злочином проти держави, проти народу. Постанова Верховної ради України №3248-VI від 19 квітня 2011 року нагадує про чинність вироку Нюрнберзького трибуналу і закликає пам’ятати про мільйони співвітчизників, які віддали своє життя за свободу Батьківщини, нашу свободу.
Згідно з Цивільним кодексом України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28), а не з числа та штрихів. Ім’я людини, як і її здоров’я, і життя, честь і гідність, є особистим немайновим благом» (ст.201). Право на «ім’я» (ст.294), на використання імені «у всіх сферах своєї діяльності» (ст.296), як і право на «свободу» (ст.288); «повагу до гідності та честі» (ст.297); «особисту недоторканість» (ст.289)- є немайновими правами, які належать кожній людині від народження і від яких людина «не може відмовитися, а також не може бути позбавлена цих прав», і якими людина «володіє довічно» (ст.269).
Отже, присвоєння людині особистого номера засуджено на міжнародному і державному рівнях. Згідно з висновками наукових експертиз, проведених з 1997 до 2010 року в різних країнах світу, зокрема в Україні, штрих кодовий варіант запису цифрового ідентифікатора (використовується при автоматизованій обробці персональних даних) містить символіку, яка ображає релігійні почуття християнина. Про духовне значення і наслідки прийняття людиною такого числового (штрих кодового) ідентифікатора говорить «Откровення» Іоанна Богослова (Откр.13, 16-18; 14, 9-11).
Примушування людини до прийняття ідентифікатора (штрих коду) з такою символікою заборонено ст.3 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації»: «Ніхто не може встановлювати обов’язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії». Обмеження прав громадян, які не приймають символіку, не сумісну з їх віросповіданням, заборонено ст.4 вказаного Закону: «Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян залежно від їх ставлення до релігії, чи ображання почуттів громадян тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом». Таким чином, держава гарантує мені реалізацію моїх конституційних прав за своїм ім’ям, а не за особистим числовим (штрих кодовим) ідентифікатором.
У заяві-приєднанні вказано, що «своїм підписом Споживач підтверджує згоду на автоматизовану обробку його персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу їх передачу третім особам». Але відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» термін «згода» означає «добровільне волевиявлення», тобто право людини на свободу – конституційне немайнове довічне право. Стаття 32 Конституції України гарантує: «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди». Не даю згоду на збір і обробку моїх персональних даних і забороняю їх збір і обробку. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України: «Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручання в її особисте та сімейне життя. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене» (м.Київ, 20.01.2012, № 2-рп/2012, справа № 1-9/2012).
Положення договору (до речі, затвердженого підзаконним актом) з погрозами відключити електропостачання споживачам «у разі незгоди укласти договір з постачальником» на примусово нав’язуваних протизаконних умовах брутально порушують Конституцію України, відповідно до якої: «Україна є незалежна, соціальна, правова держава» (ст.1); «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України» (ст.19).
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»: «Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним» (ст.18 п.5); «Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції» (ст.19 п.4); «права споживача вважаються будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення» (ст.21 ч.2).
Враховуючи викладене, керуючись вироком Міжнародного Нюрнберзького трибуналу, Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про захист прав споживачів», іншими законами України, при наданні послуг з постачання електроенергії
ЗАБОРОНЯЮ:
– присвоювати мені ЕІС-код, будь-які інші цифрові (буквено-цифрові, штрих кодові, QR-кодові, біометричні тощо) ідентифікатори, збирати і обробляти інформацію щодо мене, розміщувати ці дані в базах даних, реєстрах, в інтернеті, зокрема на веб-сайті Постачальника, створювати «особистий кабінет» — особисту веб-сторінку споживача, передавати дані щодо мене третім особам;
– передавати будь-які дані щодо мене до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і присвоювати мені унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР).
ПРОШУ:
– добровільному порядку знищити мої персональні данні з бази даних ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” і припинити порушувати мої права, встановлені ЗУ «Про захист персональних даних».
– вести облік і всю необхідну документацію стосовно мене як побутового споживача за прізвищем, ім’ям, по батькові (при потребі використовувати дані з обмеженого переліку:
– рік і місце народження, місце фактичного проживання, основне місце роботи/служби/навчання), за раніше встановленими формами обліку, які діяли до впровадження цієї протизаконної системи;
Підкреслюю: факт сплати мною рахунку за електроенергію і факт споживання її не є згодою на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) за будь-яких умов. ЕІС-код не може бути мені присвоєний, і дані щодо мене не можуть збиратися і оброблятися без моєї на те згоди. Такої згоди я не надаю взагалі ні в теперішньому, ні в майбутньому часі.
На підставі ст. 19 Конституції України встановлено, що «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством». Я і моя родина не були споживачами послуг ТОВ “Київські енергетичні послуги” і в майбутньому я не маю наміру користуватися послугами, оскільки користуюсь своїми правами за Конституцією України і Цивільним кодексом України. Оскільки у мене відсутня потреба в отриманні послуг ТОВ “Київські енергетичні послуги” тому я відмовляюся від начебто наданих послуг на підставі частини 6 статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» і вимагаю терміново припинити нарахування плати за начебто отримані послуги, які я не отримую і не маю бажання отримувати.
Тому, вимагаю від вас припинити мені погрожувати відключенням від ліній електромереж і повідомленнями. В противному випадку я буду змушений звернутися до правоохоронних органів, для з’ясування питання як ви могли заволодіти і чи володієте магістралями електротранспортної системи, якщо я і всі члени моєї родини – власники вам права на користування ними не давали за ст.ст. Конституції України 3, 5, 13. Одночасно залишаю за собою право захищати свої конституційні права, власність і недоторканість свого житла , використовуючи допомогу правозахисників, їх соціальні інтернет мережі, сайт http://vyhid-e.org.ua/ для висвітлення беззаконної діяльності посадових осіб Приватного акціонерного товариство (ПрАТ) “ДТЕК Київські Електромережі”, злочинно створеної Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП ), Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) YASNO “Київські енергетичні послуги”.
Довожу також до відому, що я на адресу Дніпровського районного управління національної ї позиції у м. Києві зареєстрував відповідне ПОПЕРЕДЖЕННЯ про рішення громадян України – родини Плотнікових (кв. 29), як громадян української національності безпосереднього використовувати свою власну воду, електричну енергію, природний газ, природні ресурси, що є Національним багатством Національної держави Унітарної республіки Україна, власністю всього Українського народу і нас особисто, як громадян України. В ньому надається повне конституційне обґрунтуванням позиції, що надсилаю і вам. ( Додаток1. ) Також я підготував заяву про злочин на співробітників вами керованих установ, які будуть будь-яким чином примушувати мене сплатити за викрадені в українського природні ресурси, в тому числі і електричну енергію.

Громадянин України від імені родини,
власник квартири М. Є. Плотніков

 

Додаток 1.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ про рішення громадян України – родини Плотнікових (кв.29), як громадян української національності безпосереднього використовувати свою власну воду, електричну енергію, природний газ, природні ресурси, що є Національним багатством Національної держави Унітарної республіки Україна, власністю всього Українського народу і нас особисто, як громадян України

Відповідно до того, що за пунктом 9 Закону УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР» N 404-12 від 24.10.90 було припинено дію глави 2 «Економічна система», у тому числі і статті 11, якою було встановлено, що «Державна власність – спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. У виключній власності держави є: земля, її надра, вода, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв’язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави», з дати 24.10.1990 року і до прийняття Конституції України 28.06.1996 року не було конституційних власників ні на землю, ні іншого загальнонародного майна у тому числі і майна державних підприємств, яке з дати 28.06.1996 року ставало НАЦІОНАЛЬНИМ БАГАТСТВОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА, яке не мали права ні продавати, ні приватизувати, ні корпоратизувати.
За ст.10 та 11 Конституції УРСР власником загальнонародної ( державної) власності до 24.10.1990 року, а з дати 28.06.1996 року відповідно до ст.13,14,142 ,143 Конституції України власником Національного багатства національної держави Україна був і є я, Микола Єгорович Плотінков, громадянин України, росіянин за національністю, служивший в Збройних Силах УРСР з 1981р. прийнявший присягу на вірність народу України і з 1992р. служив в Збройних Силах України, моя дружина Інна Миколаївна Плотнікоква – викладач суспільних наук та з дня народження мої діти Влада Миколаївна Плотнікова, Іван Миколайович Плотніков, представники УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ народжені в Україні, що підтверджується серією та номерами свідоцтва про народження.
Тому будь-які дії щодо переходу права власності чи то від імені держави УРСР, чи від імені держави Україна період з 24.10.1990 року і до 28.06.1996 року є злочином проти громадян України інших національностей, що складають український народ, а особливо у першу чергу проти УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ, оскільки держава Україна є національна держава.
З дня прийняття Конституції України 28.06.1996 року все Національне багатство у тому числі і природні ресурси є власністю УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, громадян України всіх національностей і існують для ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГІДНИХ УМОВ ЖИТТЯ мені і членів моєї родини, як конституційних власників за преамбулою, статтями 3,13,14,18,42,49, 142,143 Конституції України .
Від імені Українського народу, громадян всіх національностей, мене особисто і членів моєї родини, як представників громадян України української національності, жоден орган державної влади і місцевого самоврядування з 28.06.1996 року не набув права діяти від нашого імені відповідно до ст.13 Конституції України у зв’язку з тим, що Верховна рада України не виконала норму прямої дії статті 20 Конституції України і не затвердила Державні символи України, що надавали би повноваження діяти від імені Українського народу органам місцевого самоврядування за нормами ст.143 Конституції України, Верховній раді України та Кабінету Міністрів України, щоби розпоряджатись об’єктами народного господарства, проводити приватизацію будь – яких ресурсів України. Також даний факт є причиною того, що ні Президенту України, ні судова гілка влади відповідно до с.5 та 6 та ст. 102 Конституції України не набули повноважень їх виконувати.
Таким чином у будь-якій будівлі, що побудовані до сьогоднішньої дати кінця 2019 року за державний кошт захоплені якимись не конституційними фізичними особами, які зареєстровані у не конституційний спосіб у реєстрах не конституційного утворення з назвою “країна” без державної символіки, а значить і без затвердження державними печатками з державними символами, і які через не конституційне утворення з назвою “державна казначейська служба” викрадають неконтрольований територіальними громадами і не створений ними державний бюджет, що мав би за Конституцією України ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ потреби ВИКЛЮЧНО мене, членів моєї родини та інших ГРОМАДЯН УКРАЇНИ і конституційних ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД відповідно до ст.95 Конституції України.
Це стосується і захоплених фізичними особами об’єктів забезпечення природними ресурсами громадян України всіх національностей, як власників цих природніх ресурсів : води , природнього газу, електричної енергії, що і призвело до втрати Національної безпеки держави Україна і війни.
Тому, я як громадянин Національної держави України для ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ мені ГІДНИХ УМОВ ЖИТТЯ, власнику Національної держави Україна її Національного багатства змушений БЕЗПОСЕРЕНЬО використовувати своє майно: природні ресурси, а саме: ВОДУ, ПРИРОДНІЙ ГАЗ, ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ і буду це робити за адресою: м Київ, вул Миропільська, 39 кв.29.
Зобов’язуюсь відшкодувати собівартість обслуговування своїх власних мереж, проводів і видобуток та виробництво цих ресурсів після приведення у відповідність до норм ст.13,14,142 та 143 Конституції України комунальних підприємств, що забезпечують мої гідні умови життя, інвентаризації всіх об’єктів національного господарства, оформлення їх (реєстрації в територіальних громадах – конституційних власниках.)
До того часу будь які дії по відключенню мене і членів моєї родини від національних природніх ресурсів або сприяння тому, розцінюватиму як співучасть в діях посадових осіб, що мають ознаки складу злочину, передбаченого ст.189 (Вимагання); ст.190( Шахрайство); ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів); ст. 366 (Службове підроблення), ст194. (Умисне знищення або пошкодження майна) та ст.364-1. 364прим.1 ( Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми) Кримінального кодексу України .Кримінального кодексу України та розпалювання соціальної напруги в будинку. ( Заява про злочин складена як шаблон на випадок приходу електромонтерів, слюсарів та робітників інших технічних професій і керівників установ та виклику поліції). Даний лист буде доданий до заяви про злочин як додаток для перевірки посадовими особами Дніпровського районного відділку поліції м. Києва викладених фактів і для вжиття відповідних заходів по суті викладених фактів. Дане повідомлення отримували і працівники Київенерго і члени правління «ОСББ Миропільська, 39».

Громадянин України від імені родини,
власник квартири М. Є. Плотніков
11.02.2020р.

Слідкуйте за сторінками
https://www.facebook.com/groups/2107450296224149/

досліджуйте методичні поради даного сайту і ставайте носіями правової свідомості унікальної по своїй генетичній природі нації українців, що знайшла відбиток в Конституції України

суспільствознавець,
Голова правління
ГО «Самоврядна громада»,
Координатор оргкомітету
по встановленню конституційного устрою

Інна Плотнікова

P.S. 1.Окремий досвід набула в боротьбі за енергоресурси і свободу підприємницької діяльності відома нам всім Ріма Білоцерківська, яка ділиться на своїй сторінці. В неї обгрунтування справи стосовно боргу нібито в 346 тисяч гривень відображено на  https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=3482136031828227&id=100000955929789 

P.S. 2. Ну і для розширення загального світогляду і свідомості громадян України надаю всм  матеріали власних досліджень відомої Ольіги Михайлівни Яремків, юриста і економіста, з якою проводжу часті розмови про подальші дії правовиоконаців, щоб допомогти тим, хто цінує свій статус громадянина України.

“«За приблизними підрахунками за 28 років нашої державності український народ обкрадено за рахунок експорту електроенергії на суму понад 5 трильйонів Євро.
Якщо Уряд порахував скільки зовнішнього боргу припадає на кожного з нас, так ми Вам нагадуємо, порахуйте суму коштів вкрадених у кожного з нас тільки за рахунок експорту електроенергії.»
З офіційних джерел засобів масової інформації відомо, що Україна займає одне із перших місць у світі з продажу електроенергії за межі держави тобто в 24 країни Європи.
В Україні зосереджено 5% усіх атомних електростанцій світу. Це приблизно стільки, як у Великобританії, Канаді чи Швеції, трохи менше, ніж у Російській Федерації. Цих п’ять потужних атомних електростанцій, які працюють – у західній і центральній її частинах відносять: Чорнобильську, Запорізьку, Південноукраїнську Хмельницьку і Рівненську. Найпотужнішою серед них є Запорізька АЕС, на яку припадає близько 20% всього виробництва електроенергії України. АЕС працюють на вітчизняному (51%) і привізному з Російської Федерації діоксиді урану. На атомних станціях України працює 16 і будується 5 реакторів.
На атомні станції припадає 45% загального виробництва електроенергії в Україні. Також відомо, що теплові електростанції переважно споживають донецьке вугілля і частково горючий газ та мазут. Електростанції і теплоцентралі західної частини України Бурштинська, Добротвірська, Львівська (дві ТЕЦ ) та ін. в основному споживають львівсько-волинське паливо. Однак, ТЕС є найбільшими забруднювачами довкілля. Наприклад, одна з найпотужніших в Україні Бурштинська станція викидає в атмосферне повітря близько 150 тис. тонн шкідливих речовин щороку. Це значно більше, ніж усі види атмосферного забруднення Києва і Київської області. Це шкідливо впливає на здоров’я населення України, а компенсація за шкідливий вплив відсутня від буд кого.
Показники тарифу : ДП «НАЕК Енергоринок» на передачу електричної енергії.
Слід відзначити, що Україна входить в клуб країн, які експортують електроенергію. Так, за 2014 рік країна виробила 1,8 трильйона кіловат-годин. А спожили ми за рік тільки 145 мільярдів кіловат-годин, майже в 13 разів менше.
Якщо порахувати кількість електроенергії, яка експортується (1,8 трильйона кіловат-годин – 145млрд. квт.год. = 1трл. 655 млрд. квт.год. та помножити на ціну 1кВт.год. 0,07євро, це = 115 млрд. 850 млн. євро.
Хто привласнює ці кошти, адже в Україну повернення цих коштів відсуне від будь кого.
А вся вироблена в Україні електроенергія коштує 1,8 трл. квт.год х 0,024 = 43 млрд. грн. або = 1,6 млрд. євро., а заробляють на експорті 116 млрд. євро тобто майже в 70 разів більше.
А в Україні використовують 145млрд.квт.год.х1грн.= 145млрд.грн. – сума коштів за реалізовану в Україні ел.енергію, яка по ціні виробника коштує 145 млрд.квт.год. х0,024 грн. = 3 млрд.480 млн.грн.
З інших джерел є інформація, що Україна виробляє 2,8 трл. кВт. год. електроенергії , то в такому випадку експорт електроенергії зростає на 1 трл. кВт. год. електроенергії.
Виникає цілком логічне запитання, де осідають ці гроші? Адже ця сума сягає 185 млрд. Євро.
Прибуток експортера складає приблизно 185 млрд.Євро, при затратах 2млрд.Євро. Це астрономічні розміри злочинних доходів, а в реальності це кошти обкрадених акціонерів, пенсіонерів, стипендії, дивіденди, соцзахист, витрати на науку та освіту, та ін. їхні надприбутки, а злидні обкраденого народу!”
ОТЖЕ ВИСНОВОК: не будемо мовчати і рабами більше не будемо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *