Правопросвіта копів та працівнків ТЦК стала підставою кримінальної справи. Правова держава на часі.

Після дозованих і зважених у час військових дій і особливого часу публікацій на даному сайті переходимо на активну практичну правову освіту, щоб набути на вимогу європейських партнерів статусу правової держави – республіки Україна. Не в змозі ковтати всі відверті знущання над нацією.
Дякую всім хто слідкує за сторінкою і реагує солідарністю в позиції. Фб сторінки стає замало. Події пов’язані з діяльністю мого соратника і однодумця Віталія Бяльского  щодо державного будівництва сколихнули свідомість багатьох. І ця стаття присвячена деталям звинувачення і його сфальшованості. Тримаємо хто молитву, а хто і кулаки за його повернення у спокійне життя наповнене правами, свободою вибору і пересування….

Вношу ясність. Пишу як очевидець подій фізичного та морального пресингу – розправи силовиків у зв’язці «СБУ», поліції та виконавців «рішень судів» не внесених в держреєстр на Віталія Бяльского – свідомого громадянина – підприємця, що доведений чиновницькою системою здирництва та хабарів України до стану одноосібного борця за право гідно жити не лише собі, а і всім нам – громадянам України.

Вже через 2 години ми були на місці злочинів системи проти громадянина України.

https://www.facebook.com/100001598191313/videos/879719980325324  Відкритість – наше все.  Ознайомитесь і будете вражені з деталями процедури сфальшованого і вигаданого звинувачення під замовлення злочинного наказанта.

Відзначаю. Він еврей за національністю, земляк нині діючого президента України В. Зеленського, відповідальний батько, що єдиний утримує родину (дружина і донька мають ускладнення зі здоров’ям), змістовно, через офіційні та публічні запити до держ установ та отримані на них відповіді розібрався в причинах ганебних фактів останніх 10 років:
– неоформленої за Конституцією України держави – республіка Україна (не виконані Декларація про державний суверенітет України, ст.5, ст. 20 Конституція України), що і призвела до всіх нелюдських наслідків;
– обкрадання українців, масштаби якого мають ознаки геноциду ( безробіття, відселення з земель за підтримки кремлівських найманців, що вдерлись на нашу землю за сприянням ко лаборантів у вищих кабінетах влади, створення неможливоих умов для життя і самозабезпечення навіть працездатних, змушених шукати засобів існування на чужині) ;
– політичної кризи у верхах, які і організували невдоволених життям людей на протест під назвою «Майдан», метою якого було фізичне знищення найсвідоміших відчайдух на барикадах протестів ;
– І на завершення необ’явленої за вимогами міжнародного права і національного законодавства війни і всі наслідки того. (Як і чому не відбувається належного забезпечення ЗСУ і всіх потреб військових з боку тієї ж держави? Чому при такій оприлюдненій відомій фінансовій допомозі партнерів з заходу вимога донатити на зброю не припиняється з усіх інформаційних джерел…? Що то за диво таке «комендантська година» під час якого в нічний час артжиття для «мажорів» не припиняється і в містах України стоїть невідомо з якої причини гул та шум…?

Все просто і ясно для тих, хто задає питання і шукає відповіді. Віримо, що даний матеріал поставить крапку у всіх питаннях про наклеп оприлюднений у відомих і престижних інформаціних джерелах таких як Суспільне Новини. Атвориня Віолетта Карлащук
https://suspilne.media/626237-robiv-skandalni-strimi-na-korist-rf-sbu-povidomila-pro-pidozru-blogeru-provokatoru-z-kieva/
Та ще Таня ПОляковская назву її опусу навіть друкувати гидко через збочення людської природи в тих особах писак на замовлення валюти. Скільки коштує та робота озвучення фальшованих справ?
https://www.unian.ua/society/provokuvav-pravoohoronciv-pid-chas-komendantskoji-sbu-povidomila-blogeru-pro-pidozru-novini-kiyeva-12467871.html 
Нешановні, оскільки продажні, у вас є ще шанс одуматись після прочитаного і публічно пробачитись перед людиною, в справі якої не розібрались і стали співучасниками замовної статті проти чоловіка, що має честь і сміливість відстоювати правду в Україні.

Як однодумець в справі вимоги до всіх і кожного виконувати ст 65 Конституцію України ( Захист Вітчизни, незалежності України, шанування державних символів), а також у дотриманні всіх прав і свобод громадян, формувати заможну економічну складову держави, а тому є спостерігачем за діяльністю Віталія Бяльського з 2015 року, який включився в процес, як постраждалий від мафії адмінресурсу витіснення незгодних в підприємницькій справі «кавамашин». Всі ці роки до сьогодні він є воїн на передовій боротьби з корупцією в тилу. Він самовіддано домагався і домагається правди в суспільно державному секторі України, мотивував глядачів своїх стрімів в Фейсбуці і копів до самоорганізації в справі встановлення правового порядку та оформлення власності на природні ресурси в реєстрах народу України як державотворчої нації, прийняття Закону про державний герб України за ст 20 Конституції України. Його перконання базувались і базуються на серйозних доказах, отриманих в архівах, в кабінетах посадовців, що особисто письмово зізнавались в порушеннях. Я усвідомлювала і розуміла ризики його принциповості, оскільки не почутках знала як система в захист своїх привілей працює на знешкодження непокріних з свавіллям чиновництва людей. ( Особисто була свідком фабрикування справи на мамау – М.М. Голодну, яка отримала виправдання Європейським судом) Історія України переповнена фактами. Віталій же розібравшись з матчастиною правового та методичного впровадження системи для нас всіх, усвідомивши масштаб обмеження волі та свободи людини в Україні і наслідки того для теперішніх і прийдешніх поколінь, войовничо як справжній козак, хоробро почав їздити ночами (з прооперованим серцем) і проводив просвіту поліціянтів, щоб схаменулись, розібрались на кого працюють і кому служать, надавши присягу на вірність народу України; щоб звернулись до керівництва і тиснули на них з вимогою привести все в законний спосіб до правового порядку. Були доволі цікаві відео репортажі, під час яких ми раділи за пробудження одиниць копів в надії, що вони пробудять решту 300 000 силовиків МВС України. Мали та маємо надію. Не встоїть ця система без правового фундаменту, щоб не витворяли вони з нашої свідомістю. Все проявлено.
До того ж ми вбачаємо, що не одна причина затримання Віталія Бяльского. Воно пов’язано не лише з вимогою не забороняти йому працювати в «комендантський час». Є припущення що причина є і інша. А саме та, що на наступний день після затримання Віталій Бяльський мав йти разом з однодумцями до Диектора державного підприємства «Київська стоматологія» і вести групу киян на отримання безкоштовної стоматологічної допомоги, а також обговорення законних вимог щодо бюджетного фінансування даного напрямку діяльності медичних закладів охорони здоров’я, що були сформовані в радянські часи. Я теж була запрошена на той візит вдруге. Перше моє знайомство з тією установою дало зрозуміти – «медична сфера» стоїть в черзі на проявлення всіх схем відкатів за «лікування» нашого знедоленого люду.

https://www.youtube.com/live/-45jwyicR3Y?si=Zl9Vkj-GT3VUZxdz

Та не судилося нам в той день відвідати Гуменюка Олега Петровича , про що я відмітила в окремому відео з чіткою мотивацією народу до правового порядку через самоорганізацію і облік комунальної власності в реєстрах територіальних громад, чого не зробили урядовці Кравчуковсько- Кучмівської каденції і ми досі розгрібаємо наслідки їх державницької зради.

https://www.youtube.com/live/1kHEAFenphQ?si=UBnkC2s12ZFK_Def

Силовики через «справу» Віталія Бяльского пам’ятно для історії правовиконавчого руху яскраво попрацювали, переорієнтувавши питання денні багатьох правозахисників і вільних журналістів.

Всі синці від побиття, ушиби від здавлювання ребер були відмічені в травмапункті в журналі травм кримінального походження.

Вся епопея оформлення заяв в правоохоронні та правозахисні установи здійснювалась під відеофіксацію при свідках і збережана на особистих стрінках правовиконавців.

https://www.facebook.com/arina1773/videos/24577614035170307/

Збережені документи: фотоповістки до суду не витримує критики. Виявляється що можна на листку А-5 вигадати будь яке звинувачення не ускладнюючи себе ніякими печатками державних органів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заява про злочин з обгрунтуваннями була зареєстрована в поліції, яка зрозуміло що не отримала хід.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це ж зрозуміло, що проковтнути даний факт системного злодійства проти людини і людських чеснот і цінностей її життя, коли виконуються злочинні накази прибрати людину,  Бог – Творець всього сущого не дасть. Кожне дихання буде славити Його за Його справедливість. Хто знає, той знає що то питання часу. Ні сироту , ні вдову, ні нужденного, ні приниженого він не залишить без своєї уваги. Головне мати бачення і розуміння всього що відбувається, оскільки незнання то шлях до кінця… Мали і маємо надію, що ознайомившись з матеріалами статті даного сайту, перепостивши її по всім знайомим для усвідомлення рівня провалля нас всіх в багнюку псевдо демократії, псевдо війни, псевдо держ. органів, псевдо патріотизму, псевдо націоналізму, псевдо виборів, псевдо освіти незнано чому і як, ви, чиновники, силовики, працівники злодюжно вбивчої людей державно-корпоративної системи корупційних зв’язків почнете таки проявляти свою позицію – вимогу: зачините двері кабінетів на замки і підете до сусідів по житлу з розповіддю як важливо провести загальні збори, а також до своїх батьків – в батьківщину з просвітою і самоорганізуєтесь в представницькі органи – будинкові – вуличні комітети новітнього зразку ( не раядянщина – депутатство через здачу своїх прав «представнику» як гвинтику злосистеми) , а саме через такі, які відбуватиметься контрольована діяльність уповноважених осіб на примноження публічних і державних статків і це стане підґрунтям закінчення війни з перемогою українського народу в межах кордонів на 1991 рік. Ми досягнемо прописаного в домовленостях державотворчих документів. Саме така перспектива чекає нас всіх за умови усвідомлення того, про що доводив копам наш національний герой – громадянин України Віталій Бяльський, визнаний системою «злочинцем». Сміхотворно-злочинне скліпання справи, порушуючи елементарно правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Цей принцип є Презумпція невинуватості. Для авторинь публічного сорому, який приклеїли ці майстрині слова собі навіки даремні такі пояснення, але спробуємо: «Суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. Вона стимулює доказування вини особи, і доки цього не буде досягнуто, ніхто не може бути визнаний винним» (Постанова Верховного Суду 22 грудня 2020 року м. Київ справа № 210/4600/15, провадження № 51-2547км 20 https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/93795128 ) Докази невинуватості не перевірялись і ЗМІ розголосили цей сором. Але що для них той принцип? Діє один єдиний у всіх тоталітарних державах диктатурах великого капіталу: – була б людина, а стаття знайдеться. Так і живуть вони зухвало знущаючись з фізично і свідомістю слабких, а сильних приборкують репресіями, шоб оприлюднивши в новинах «єдиного марафону» факти непокори, публічно оголосити можливий вирок– 8 років за гратами. …

 

Ну то ж для тих, хто розуміє, що все шито білими нитками і хоче розібратись в справі в деталях викладаю матеріали особистих громадських розслідувань , що тягнуть на серйозного рівня курсову роботу з конституційного права, що стала фактичною підставою «кримінальної справи» угрупувань силових структур для звинувачень «за ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період і голосно проголошують, що вирішується питання щодо можливої додаткової кваліфікації злочинних дій фігуранта».

Оприлюднюю його роботу, що набула статусу офіційного звернення до посадовців з конкретною вимогою. Матеріали додатків до повідомлення вимоги частково збереглись в однодумців, які відстоюють права громадян України по всім напрямкам.
02.або 03.11.2023 р було зареєстровано даний лист до адресату.
З усіма фактами діяльності і позицією відомої тепер людини Віталія Бяльського можна ознайоитись на його сторінці.

https://www.facebook.com/100009449289327/videos/1378650996065268/

Знаю особисто дану людину, знаю його родину, їх життя і всі наболілі задачі, які заслуговують на схвалення, а не на осуд і затримання під варту або під ддомашній арешт. Тому ознайомвшись з поясненнями і фактами розраховуємо на те, що ви станете в один ряд з тими хто реформує Україну за кращими зразками державного будівництва, що не поступаються європейській демократії. І ми впевнені у нас все вийде, оскільки в нас вже безліч тих, хто повторює справу конституціоналістів. Тож до вивчення і впровадження, друзі. Ми не за майдани, ми не за протести. Ми за просвіту і знання про те, як жити і будувати державу за домовленостями визначеними референдумом один раз і на завжди. ( Зв’язок як завжди через координати і контакти в соц мережах, в групах і на даному сайті.) З листа вимоги все стане зрозумілим. Людина діяла виключно по Закону, що вимагала і очикує від інших.  Вся група виконавців Конституції України діє так, в мирний спосіб і ніяк не по іншому.

До Управління патрульної поліції у м. Києві
Департаменту патрульної поліції
Особисто начальнику
Управління патрульної поліції у м. Києві
Департаменту патрульної поліції
Курбакову Ярославу Михайловичу
03048, м. Київ, вул.Святослава Хороброго,9
e-mail: public@patrol.police.gov.ua

Громадянина УРСР,
перейменованої 01.12.1991 року в Україну
за результатами Всеукраїнського
референдуму
журналіста газети «Правовий простір»
Віталія Олександровича Бяльського
00001, м. Київ,

Попередження-вимога
Я, В.О. Бядьський, є водієм і більшість своїх поїздок здійснюю по автошляхах м. Києва та у зв’язку із цим стикаюсь з постійним безпідставним переслідуванням з боку ваших підлеглих, які майже завжди намагаються зламати мою волю жити по Правді і по Совісті у правовій державі за Декларацією про державний суверенітет України та за Конституцією України, не маючи можливості підтвердити свої повноваження та законність своїх вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Конституції України Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Конституції України великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Конституції України головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, який затверджений Наказом МВС від 26 квітня 2017 року N 347 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України» (далі – Порядок, затверджений Наказом №347), у правому нижньому куті друкуються відомості про посаду особи, якій надано право підпису службових посвідчень, її сканований підпис та скановане кольорове (синє або фіолетове) зображення печатки, в центрі якої – Державний Герб України.
Оскільки на даний час не існує чинних законів, відповідно до яких встановлені великий Державний Герб України з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького і опис державних символів України та порядок їх використання, що прийняті не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, то немає можливості розмістити
відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку, затвердженого Наказом №347, у правому нижньому куті службового посвідчення поліцейського скановане кольорове (синє або фіолетове) зображення печатки, в центрі якої – Державний Герб України, а розміщений у центрі згаданої вище печатки тризуб (малий герб України) не є Державним Гербом України, а є відповідно до п. 1 Постанови ВРУ від 19.02.1992 року № 2137-XII лише головним елементом великого герба України, тобто його частиною.
Враховуючи описану вище обставину, можна зробити єдиний висновок, що всі службові посвідчення поліцейських є підроблені, бо не відповідають п. 6 розділу ІІ Порядку, затвердженого Наказом №347, оскільки не містять у центрі сканованого зображення печатки Державного Герба України, з огляду на те, що останній не прийнятий (копія запиту та відповіді про відсутність законів про великий Державний Герб України та про опис державних символів України та порядок їх використання додаються).
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
Враховуючи викладене вище, завжди при зустрічі з Вашими підлеглими, які видають себе за поліцейських, вони намагаються зламати мою волю і змусити піти на угоду із власною Совістю та порушити мій конституційний обов’язок шанувати державні символи України, зокрема Державний Герб України, змушуючи мене повірити у брехню, що вони мають справжнє службове посвідчення поліцейського, яке надає їм повноваження діяти відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію».
Але навіть якщо ми припустимо, що існують чинні закони про великий Державний Герб України та про опис державних символів України та порядок їх використання, і громадяни, які видають себе за поліцейських, мають справжні службові посвідчення поліцейських, навіть тоді їх вимоги дуже часто не мають під собою законних підстав, зокрема стосовно дотримання комендантської години, з огляду на наступне.
Статтею 106 Конституції України визначений перелік повноважень Президента України, зокрема, відповідно до п.п. 19, 20 цієї статті Президент України: 19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Статтею 85 Конституції України визначений перелік повноважень Верховної Ради України, зокрема, до повноважень Верховної Ради України належить: 9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Після спливу 30 діб воєнний стан в Україні безліч разів продовжувався Указами Президента України «Про продовження строків дії воєнного стану», які відповідно затверджувалися ВРУ законами про затвердження цих Указів. Оскільки ні в Конституції України, ні в ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», ні будь-якому іншому законодавчому акті не передбачені повноваження Президента України видавати Укази про продовження строків дії воєнного стану та не передбачені повноваження ВРУ про затвердження Указів Президента України про продовження строків дії воєнного стану, то всі ці Укази Президента України про продовження строків дії воєнного стану, які затверджені ВРУ, є нікчемними та не мають жодної юридичної сили (копії запиту та відповіді з цього питання додається у додатках 3 і 4), що прямо свідчить про те, що воєнний стан в Україні припинився після спливу 30 діб – строку, на який його було введено, а саме: 26.03.2022 року о 05:30 годині, і після цієї дати більше воєнний стан в Україні або окремих її місцевостях не вводився (копії запиту та відповіді з цього питання додається у додатках 5 і 6).
Оскільки воєнний стан в Україні припинився 26.03.2022 року о 05:30 годині, то відповідно і припинилися всі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, комендантська година.
Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Правовий режим воєнного стану» Заходи правового режиму воєнного стану. В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: 5) запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» в Україні були утворені, зокрема, Київська міська військова адміністрація та Київська обласна військова адміністрація.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ “Українська залізниця”, відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Відповідно до п. 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за N 381/10661, в редакції від 12.04.2005 року, під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Таким чином, наказ про запровадження комендантської години є нормативно-правовим актом.
Відповідно до п. 2 Положення «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
Відповідно до п. 15 Положення міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов’язковим.
Проте, Наказ про запровадження комендантської години на території міста Києва на державну реєстрацію взагалі не подавався і звичайно процедуру державної реєстрації не проходив, що прямо свідчить про те, що цей наказ не набрав чинності, не може бути застосований і не є обов’язковим для громадян (копії запитів та відповідей з цього питання додаються у додатках 7, 8, 9 і 10).
Також відсутня будь-яка відповідальність за порушення так званої комендантської години. Відповідно до ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (копії запиту та відповіді з цього питання додаються у додатках 11 і 12).
Крім цього, з 24.02.2022 року – початку повномасштабної збройної агресії Російської федерації проти України – і по теперішній момент Президент України не вніс до ВРУ подання про оголошення стану війни, а ВРУ відповідно цей стан не оголосила, а це прямо свідчить про те, що юридично війну не визнала жодна із сторін конфлікту, оскільки в РФ її називають спеціальною воєнною операцією (СВО), а в Україні війну називають війною лише у медійному просторі. Зазначені вище обставини унеможливлюють виконати повноваження ВРУ відповідно до п. 9 ст. 85 Конституції України з укладення миру (копії запиту та відповіді з цього питання додаються у додатках 13 і 14).
Також відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан співробітники Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції, які не входять до складу патруля (спільного рухомого наряду, до складу якого входять поліцейські Національної поліції та військовослужбовці Збройних Сил і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії та Держприкордонслужби, що виконує покладені на нього обов’язки на маршруті патрулювання, визначеному комендантом на території, де запроваджено комендантську годину) не мають повноважень здійснювати контроль за дотриманням особами комендантської години, перевіряти в осіб перепустки, а в разі їх відсутності – затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться, тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об’єктів, евакуйовувати транспортні засоби (копії запиту та відповіді з цього питання додаються у додатках 15 і 16).
Також хотів би нагадати Вам, що і Ви, і Ваші підлеглі відповідно до ст. 64 ЗУ «Про Національну поліцію» складали Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
“Я, (прізвище, ім’я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов’язки”.
Підсумовуючи, наголошую на тому, що співробітники Національної поліції взагалі не мають жодних повноважень з огляду на те, що мають підроблені службові посвідчення, оскільки ВРУ не прийнятий закон, яким встановлений Державний Герб України. Крім того будь-які вимоги та розпорядження співробітників Національної поліції, що висунуті на підставі начебто існуючих воєнного стану, стану війни, комендантської години та її порушення, є завідомо незаконні та не можуть категорично виконуватись свідомими громадянами відповідно до ст.ст. 19, 60 Конституції України.
Стаття 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 60 Конституції України ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Тому попереджаю Вас та одночасно вимагаю довести до відома особового складу УПП в м. Києві ДПП зміст даного попередження-вимоги з метою негайного припинення подальшого безпідставного переслідування мене, Віталія Олександровича Бяльського, з боку ваших підлеглих.
У випадку ігнорування інформації, яка міститься у цьому попереджені-вимозі, та подальшому продовженні безпідставного переслідування мене, Віталія Олександровича Бяльського, з боку ваших підлеглих – громадян, які вважають себе поліцейськими Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, буду змушений кваліфікувати Ваші дії та дії Ваших підлеглих як насильницькі дії проти національної державності України та кваліфікувати їх відповідно до ст.ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 111 (державна зрада), 120 (доведення до самогубства), 127 (катування), 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 256 (сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності), 338 (наруга над державними символами), 353 (самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи). 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), 366 (службове підроблення), 442 (геноцид) Кримінального кодексу України з одночасним поданням заяв відносно Вас і Ваших підлеглих про згадані вище злочини та висвітлюванням у мережі інтернет.

Додатки:
1. Копія запиту до ВРУ від 08.08.2023 року (вх. №172564(1283365) від 09.08.2023 року) – _арк.;
2. Копія відповіді Апарату ВРУ від 09.08.2023 року №09/13-2023/172798 – _арк.;
3. Копія запиту до ВРУ від 05.10.2022 року вх.№169213(1021215) – _арк.;
4. Копія відповіді Апарату ВРУ від 07.10.2022 року на запит від 05.10.2022 року вх.№169213(1021215) -_арк.;
5. Копія запиту до ВРУ від 31.10.2022 року вх. №183870(1037111) – _арк.;
6. Копія відповіді Апарату ВРУ від 04.11.2023 року на запит від 31.10.2022 року вх. №183870(1037111) – _арк.;
7. Копія запиту до Мінюсту України від 17.03.2023 року – _арк.;
8. Копія відповіді ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.03.2023 року вих. №13641/11.2-23/вх.ПІ-Б-192-23 – _арк.;
9. Копія запиту до Мінюсту України від 07.05.2023 року – _арк.;
10. Копія відповіді ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.05.2023 року вих. №23892/11.2-23/вх.ПІ-Б-390-23 – _арк.;
11. Копія запиту до ВРУ від 20.10.2022 року вх.№177161(1029767) – _арк.;
12. Копія відповіді Апарату ВРУ від 20.10.2022 року на запит від 20.10.2022 року вх. №177161(1029767) – _арк.;
13. Копія запиту до ВРУ від 11.10.2022 року вх.№171957(1024102) – _арк.;
14. Копія відповіді Апарату ВРУ від 12.10.2022 року на запит від 11.10.2022 року вх. №171957(1024102) – _арк.;
15. Копія запиту до УПП в м. Києві ДПП від 03.10.2023 року вх. №319-зі – _арк.;
16. Копія відповіді УПП в м. Києві ДПП від09.10.2023 року вих. №319зі/41/11/3/02-2023р. – _арк.

03.11.2023року Віталій Олександрович Бяльський

Що було далі можна ознайомитись в фото та відео матеріалах. Однодумці зберігають у власних архівах всі деталі переслідувань і звинувачень. Від правди не втекти. Прокладаємо їй шлях виключно мирним засобом в середині України, що допоможе Збройним силам України домогтись перемоги і повернутись всім до мирного життя.
Тримаємо стрій на всіх фронтах відстоювання національно державних інтересів.

Інна Плотнікова
на захисті правди
та з метою  правової просвіти