Про законопроект № 6013,
«Про особливості регулювання підприємницької
діяльності окремих видів юридичних осіб
та їх об’єднань у перехідний період»
Щодня новини з під куполу споруди в Маріїнському парку Києва вражають винахідливістю щодо грабежу народу України. Що на цей час витворили самопризначенці, щоб їм жилось заможніше за наш з вами рахунок? Багато свідомих людей влучно дає оцінку і привертає увагу всіх до зла, що несуть аматори ганебної і непристойної до норм людської моралі законотворчості https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0tvRKwn4TDdpjLexvMa6cw2LZHeRBgmt9h26MtfbAJtYZ2kXfdSK1zkjfBFCyY4Yyl&id=100010167704726
Розберемо деталі, чим наблизимо себе до розуміння, що їх пора ігнорувати як непотріб і помилковість виборчої системи України 1991-2025 року, яку потрібно міняти і негайно. Обирати нові обличчя не вийде. Їх потрібно шукати поруч себе, яких знаєте, бачите і можете спитати по всій жорстокості закону.
Верховна Рада прийняла злочинний та антиконституційний законопроект № 6013, «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», що створює нові можливості та зручності безперешкодного і навіть дозволеного та «правового» удосконалення грабежу народного майна. Якщо Зеленський не накладе вето, зрозумівши що його в черговий раз рано чи пізно підставляють під національний трибунал, то нам прийдеться готуватись до нових випробувань на міцність в духовності. Цим законом розв’язані руки всім бажаючим поживитись за рахунок спільного, створеного попередніми поколіннями. ВИ не є серед грабіжників? А чому? Не скористались ще? Тоді ловіть лайфхак від верховної зради як збагатитись на необлікованому землі та майні. А взагалі то бережи вас, Боже, від випробувань інновацій злочинної та простроченої «влади», що зливає все і вся на кінець своєї каденції. Все поставимо на місце. Запевняю.
Для початку. Хто тиснув кнопки за його впровадження? Ніколи так не цікавилась роботою зрадників під куполом як в цей раз. (поіменне голосування тут). ( http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=29962 історію і архіви збережемо). Його прийняли кнопкодавами «слуг», ОПЗЖ, прихильників до «слуг» групами «Довіра» і «За майбутнє», а також частини «Голосу» і позафракційних нардепів, зокрема з «групи Ахметова». «Парламентської опозиція», тихо сиділа і не завадила його прийняттю. 248 голосів зробили нам всім вирок.
Скористаюсь готовою аналітикою закону партії з назвою «народовладдя», https://www.facebook.com/narodovladdia.ua/posts/pfbid0HR3aQ52JxULLBAbU9EqofNCMv5v5q4e3jCGbEP7HSTnxZxCmhHyaf8iQwZi6xjH5l, яка нажаль не надає виходу з тієї багнюки, в яку ввели нас різнобарвні партійці попередники. Вони не відрізняються від інших партій, а лише взяли в назву трендове поняття з розділу декларації і дозволяють собі критику від типу нашого імені. Реальне народовладдя буде сформовано за ініціативою на https://vyhid-e.org.ua/?p=5932 до чого і веде даний сайт знаннями, навчаючи практиці виконання безпосередньої влади. Одже цитую з зазначеного юристами партії джерела. ( Не рахуйте як рекламу. Не була, не є і не буду членом будь якої партії, яка не буде створена ініціативою народу жорстко у відповідності до Конституції України і Декларації про державний суверенітет України і допоки її члени не будуть мати реальні справи виконання прав і свобод людини і громадянина України як республіки в оточенні місцевих мешканців. )
Так от. Проект закону 6013 передбачає втрату чинності Господарського кодексу України і ним встановлюються особливості діяльності державних та комунальних підприємств, переглядаються регуляторні підходи в сфері господарювання. Це відбудеться через 6 місяців з дня набрання чинності Законом, якщо Зеленський його підпише.
Законопроектом встановлено заборону на створення державних, комунальних та інших підприємств (тепер мають бути лише ТОВ і акціонерні товариства). По суті, Кабмін, органи виконавчої влади, територіальні громади позбавляються конституційного права на створення юридичних осіб з будь-якими організаційно-правовими формами! Це вступає у пряме протиріччя з ч. 1 ст. 15 Конституції України, яка наголошує на тому, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. А термін «підприємство» у різних відмінках згадується багато разів у різних статтях Конституції України, а саме ст.ст. 37, 46, 78, 86, 103, 120, 142, 143. Окремо варто наголосити, що у тексті Конституції України вжито словосполучення, які дають змогу чітко ідентифікувати конкретний вид підприємства. Наприклад, «державні підприємства» згадуються у ч. 2 ст. 37, «комунальні підприємства» у ч. 2 ст. 142, ч. 1 ст. 143. Натомість законопроектом передбачено, що всі підприємства протягом шести місяців з дня введення в дію цього закону зобов’язані змінити організаційно-правову форму (приватні можуть обрати будь-яку форму, а державні та комунальні – лише ТОВ чи АТ).
Такі зміни зумовлять, у тому числі, ріст витрат таких суб’єктів, що безпосередньо пов’язані з такою зміною, і які можуть мати значний вплив на дохідну та видаткову частину Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Наприклад, заклади охорони здоров’я здебільшого є комунальними підприємствами, тож ці бюджетні установи будуть змушені перереєстровуватися як господарські товариства. Також зайві витрати будуть шкідливими і для приватних підприємств.
Крім того, законопроектом не запропоновано внесення будь-яких змін до Бюджетного кодексу, який, своєю чергою, передбачає, що джерелом доходів місцевих бюджетів є доходи від комунальних підприємств, а не від АТ чи ТОВ.
Якщо припустити можливість здійснення того, що передбачено законопроектом (примусова зміна організаційно-правової форми на товариства), виникає питання про те, як бути з підприємствами, які створювалися як некомерційні і для яких здійснення комерційної діяльності є неможливим? Наприклад, казенні підприємства, комунальні некомерційні підприємства, підприємства релігійних організацій, підприємства об’єднань громадян тощо не зможуть перетворитися в господарські товариства або злитися чи приєднатися до господарських товариств. Адже, як наголошено у ст. 81 Цивільного кодексу України, господарські товариства є підприємницькими товариствами.
Відповідно напрошується відповідь про те, що власники казенних підприємств, комунальних некомерційних підприємств, підприємств релігійних організацій, підприємств об’єднань громадян тощо мають обрати варіант ліквідації таких підприємств. Адже саме такий варіант запропоновано законопроектом. При цьому у який спосіб задовольнятимуться потреби населення у суспільно значущих товарах, роботах та послугах та як вирішуватимуться соціально-трудові питання працівників таких підприємств з огляду на ліквідацію останніх, у законопроекті відповіді не надається.
Але, найголовніше: така примусова корпоратизація державних і комунальних підприємств значно спрощує їх повну чи часткову приватизацію, адже створюється можливість для продажу часток у статутному капіталі відповідних підприємств приватним особам та значно спрощується процес відчуження окремого майна таких підприємств. Тим більше, що наразі Верховна Рада так і не спромоглася ухвалити новий перелік підприємств, які заборонено приватизовувати, скасувавши старий ще в 2019 році, й це означатиме що можна буде легко приватизувати будь-яке підприємство після його корпоратизації.
Проте це не єдина норма в цьому злочинному законопроекті, яка полегшує відчуження народного майна, там також передбачено наступне: «Якщо уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності не прийняв рішення про перетворення або ліквідацію державного підприємства (державного комерційного підприємства, казенного підприємства) у строк, передбачений частиною першою цієї статті (6 місяців), Кабінет Міністрів України приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого підприємства до сфери управління Фонду державного майна України, крім єдиних майнових комплексів підприємств, що не підлягають приватизації.». Тобто при відсутності переліку підприємств, які заборонено приватизовувати, вибудовується дуже “зручна” схема дерибану народного майна: пів року суб’єкт управління нічого не робить по перетворенню підприємства під будь-якими надуманими причинами, його майно переходить у Фонд держмайна, а там його вже спокійно розпродують.
Також законопроект №6013 полегшує фактичну приватизацію тим, що вводить такі нові правові титули, як «узуфрукт комунального майна», «узуфрукт державного майна», «право відання», при тому, що наразі державні та комунальні підприємства діють на основі «права господарського відання» та «права оперативного управління». Така мішанина правових титулів щодо розпорядження майном, дозволить суб’єктам управління приймати відповідні рішення без чітких правозастосовних рамок, а це призведе до ще більш неефективного управління державним і комунальним майном, до вибуття такого майна з державної чи комунальної власності, та створить нові умови для корупційних ризиків. Показово, що новий правовий титул «право відання» взагалі не розкривається в законопроекті, й невідомо який обсяг та змістовне наповнення цього права! Також дискреційні повноваження щодо припинення безстрокового узуфрукту його надавачем створюють значні додаткові корупційні ризики.
Окремо варто наголосити на нових можливостях із відчуження комунального майна, які закладаються законопроектом. Так, ним передбачено, що «рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування можуть бути передбачені додаткові умови володіння і користування комунальним майном». З цього взагалі незрозуміло, про які саме додаткові умови володіння і користування йдеться, з огляду на норми ст. 6 та ст. 19 Конституції України щодо законодавчого визначення повноважень органу місцевого самоврядування, їх меж та способів здійснення, а також положення п. 7 ч. ст. 92 Конституції України, згідно з яким виключно законами України визначаються правовий режим власності (включають володіння, користування чи розпоряджання). Це свідчить про неврахування вимог щодо юридичної визначеності як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України). Таке нечітке та недостатнє врегулювання питання розпорядження майном територіальної громади несе корупційні ризики та ризики вибуття комунального майна із власності територіальної громади.
Окремо слід зазначити, що законопроект містить норми, які можуть загрожувати обороноздатності України! Так, законопроектом у новій редакції викладається ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та пропонується встановити, що відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак це положення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 92 Конституції України, згідно з якою засади використання природних ресурсів та правовий режим власності визначаються виключно законами України, а не Кабміном!
Крім того, законопроектом передбачається, що положення абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов’язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та не завершені на день набрання чинності цим Законом.
У разі підписання його Зеленським, новоприйнятий Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Тому Господарський кодекс України ще пів року після цього набрання чинності ще функціонуватиме, але цей штраф для недобросовісних виконавців державного оборонного замовлення скасовується одразу. І це – в умовах повномасштабної війни!
Але весь цей жах – далеко не весь негатив цього законопроекту, реалізація якого нестиме ще дуже багато іншої шкоди для держави. Наприклад, визнаючи Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, законопроект не компенсує низку питань, які цим кодексом регулювались: визначення форм участі держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері господарювання; визначення засобів державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання; закріплення загальних засад обмеження монополізму та сприяння змагальності у сфері господарювання; встановлення свободи вибору організаційно-правових форм суб’єктів господарської діяльності; загальних гарантій прав підприємців; визначення особливостей використання власного та чужого майна у процесі здійснення господарської діяльності; встановлення порядку укладення та виконання господарських зобов’язань, враховуючи характерні лише для цієї сфери діяльності ризики; визначення особливостей господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин.
Також законопроектом, хоч і встановлено загальне поняття господарських та адміністративно-господарських санкцій, але підстави, порядок та особливості їх застосування ніяк не описано. Такий підхід унеможливить застосування санкцій, зокрема, це негативно вплине на працевлаштування людей з інвалідністю, дотримання ліцензійних умов тощо, оскільки саме такі санкції застосовувались за порушення в цих сферах.
Законопроектом передбачено необґрунтовану та невідповідну Конституції заміну термінів «суб’єкт господарювання», «господарська діяльність» на «суб’єкт підприємництва», «підприємницька діяльність». Адже у ч. 4 ст. 13 Конституції України наголошено на тому, що «Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки». З цього конституційного положення можна дійти висновку про визнання існування суб’єктів господарювання як особливих учасників суспільних відносин. У підсумку такої заміни термінів та при скасуванні Господарського кодексу України, значний масив суспільних відносин за участі суб’єктів господарювання залишиться поза межами правового регулювання, створивши передумови для порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
Також авторами законопроекту не враховано, що господарсько-правова термінологія використовується не лише у текстах Конституції України та численних актах національного господарського законодавства, а і неодноразово згадується у міжнародних угодах, ратифікованих Верховною Радою України, зокрема й у тексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
До законопроекту є багато інших зауважень, в тому числі доволі суттєвих. Але і того, що наведено вище, цілком достатньо, щоб зрозуміти, наскільки жахливим для переважної більшості українського народу та держави є новоприйнятий закон, який “слуги” проштовхнули виключно в інтересах олігархії та решти найбагатших верств населення.
До речі, головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України виклало перелік лише основних зауважень до законопроекту на 17 сторінок. Але всі вони були проігноровані, а розгляд поправок до законопроекту відбувався практично в пустому залі – увесь час там було від 20 до 30 нардепів.
Але все це не зупинило так званих “народних” депутатів у голосуванні за цей антинародний законопроект, ініціатором і головним лобістом якого був Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
https://www.facebook.com/stefanchuk.official/posts/pfbid02AT5MwBMoV2BJAmcjTpRgPC8VkQDqX1im3R4RA7yJTxn6oJQ7DUvgZJnSxCC6SdG8l А керівниками авторського колективу були наближений до Стефанчука директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України Олексій Кот (https://nals.com.ua/correspondent_members/kot_o_o/ )та його матір – колишня віце-президент цієї академії Наталія Кузнєцова (https://slovopys.kubg.edu.ua/nataliia-kuznietsova-nam-potribno-navchaty-pravovii-hramoti-liudei-shche-z-dytiachykh-sadochkiv/ ) . Остання, до речі, відома тісними зв’язками з Ківаловим і Портновим, а також численними корупційними скандалами, пов’язаними із набуттям у власність розкішних автомобілів, земельних ділянок під Києвом, розкішної житлової і комерційної нерухомості у столиці та передмістях. А ще Кузнєцова під час російсько-української війни регулярно публікувалася в РФ, зокрема одна з її статей вийшла там вже після повномасштабного вторгнення – у 2022 році. Ось які одіозні персонажі писали цей антинародний та антиконституційний законопроект!
Враховуючи все вищевикладене, зазначена вище партія публічно звертається до Володимира Зеленського з вимогою скористатися своїм конституційним правом і накласти вето на цей злочинний, антинародний та антиконституційний законопроект, який відкриває шлях для нового етапу грабіжницької «прихватизації» народного майна та містить в собі масу інших вкрай шкідливих для українського народу та держави нововведень!
Аграрії теж сказали своє вагоме слово щодо змісту, нажаль, так і не пропонуючи виходу. Ми ж, громадськість, знаємо корінь зла і знаємо як його безболісно виривати. http://milkua.info/uk/post/eksperti-var-proanalizuvali-zakonoproekt-no-6013-pro-osoblivosti-reguluvanna-pidpriemnickoi-dialnosti-u-perehidnij-period
І все ж таки.
Не будемо дивитись на закон односторонньо. Розглянемо як інтерпретують законопроект творці опусу і що знаходять позитивного. Посилання.
https://jurliga.ligazakon.net/news/233225_ukhvaleno-zakon-pro-osoblivost-regulyuvannya-pdprimnitsko-dyalnost-okremikh-vidv-yuridichnikh-osb-ta-kh-obdnan-u-perekhdniy-perod
Зміст по тексту зберігаю нижче.
Ухвалено Закон про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період
10 січня 2025, 09:15
Автор:
Олена Баконіна, головний редактор ЮРЛІГА
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1969324123525722&id=100013444606309&substory_index=812811234368548
повідомила https://jurliga.ligazakon.net/news/233225_ukhvaleno-zakon-pro-osoblivost-regulyuvannya-pdprimnitsko-dyalnost-okremikh-vidv-yuridichnikh-osb-ta-kh-obdnan-u-perekhdniy-perod
Верховна Рада на засіданні 9 січня підтримала в цілому проект Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період (проєкт № 6013).
Прес-служба Апарату Верховної Ради повідомила, що основні положення закону передбачають корпоратизацію державних та комунальних підприємств. Усі державні та комунальні унітарні підприємства мають бути трансформовані в акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. “Цей підхід відповідає міжнародним стандартам і сприяє залученню інвестицій. Для комунальних підприємств корпоратизація має гнучкий характер, дозволяючи громадам самостійно визначати доцільність трансформації”, – йдеться в повідомленні. В Парламенті зазначають, що прийнятий Закон:
– запроваджує Прозоре управління майном. Операції з майном підприємств, де державі належить понад 50% акцій, здійснюватимуться через систему “Прозорро.Продажі”;
– передбачає фінансову прозорість та звітність. Відповідно до положень Закону, державні підприємства зобов’язані публікувати фінансові звіти;
– вводить механізм узуфрукту для непідприємницьких активів, які не підлягають приватизації, що має забезпечити їхнє раціональне використання під наглядом держави;
– врегульовує перехідний період. Положеннями законодавчого акту передбачається збереження діяльності комунальних підприємств у перехідний період, а також гармонізацію норм із законами «Про місцеве самоврядування» та Цивільним кодексом, щоб уникнути прогалин після втрати чинності Господарського кодексу України, який скасовується і який був прийнятий у 2003 році на противагу проєвропейському Цивільному кодексу.
При цьому деякі положення Господарського кодексу України зберігають свою чинність у цьому Законі та будуть діяти впродовж перехідного періоду.
Однак прийнятий Закон не спрямований на ліквідацію господарських судів та господарської юрисдикції. Зазначається, що законодавчий акт значно розширює можливості територіальних громад.
“Закон дозволяє громадам створювати юридичні особи для забезпечення ефективного управління власністю та реалізації соціальних ініціатив. Корпоратизація державних підприємств є обов’язковою протягом перехідного періоду, що забезпечує їхню трансформацію в сучасні корпоративні структури. Для комунальних підприємств цей процес передбачається більш гнучким, оскільки для громад немає санкцій за відмову від перетворення”, – пояснили в Парламенті.
Ця норма дозволяє громадам по всій території України гнучко використовувати корпоратизацію як інструмент для:
– залучення міжнародних інвесторів до участі в капіталі;
– модернізації основних засобів;
– отримання кредитування за європейськими ставками для корпоратизованих підприємств.
Закон залишає можливість введення штрафів за порушення строків постачання товарів, робіт та послуг для оборонних підприємств. Положення Закону усувають існуючу практику накладення потрійних штрафів за одне порушення строків поставки, що призводило до надмірного фінансового тиску на виробників української продукції. Відтепер передбачено один прогресивний штраф – пеню в розмірі 3% за кожен місяць прострочки.
Щоб розібратись в доцільності і необхідності виконання нововведень, ми маємо, оскільки здатні, правомочні, стверджені без будь-яких партій, політичних діячів безпосередньо виконати свою владу в органах ОСН та органах місцевого самоврядування за Конституцією України і Декларацією про державний суверенітет України. На фундаменті державотворчих документів приймемо статути територіальних громад, які зупинять весь цей маразм законотворчості на псування життя і забезпечать контроль за дотриманням конституційного законодавства. Виключно ми, кожний сам там де живе, отримавши необхідні знання необхідні для самоорганізації населення, приєднається до єдино можливої ідеї кристалізації порядку і справедливості, який надає
https://vyhid-e.org.ua/?p=6349
мотиватор – методист
Національно республіканської платформи обєднання
Інна Плотнікова
One response
https://youtu.be/YPA4ENc6gMk?si=xVuZlgO0eDnKW88w