Волонтерську роботу членів ГО "Самоврядна громада" можна фінансово підтримати через карту Приват банку 4149 6258 0986 9652

Реалізуємо Конституцію – отримаємо децентралізацію і втілимо люстрацію

Дата публікації: Лютий 25, 2015

      Ежик  Прийшов час виправляти системні  помилки, які вдарили по нашій історичній долі небуття державності,  створеного за нашою байдужістю чиновниками і депутатами.  Саме зараз прийшов час народу  проявитись в органах державної влади через механізм безпосереднього втручання в його діяльність, контролюючи його посадовців, даючи рекомендації та побажання у відповідності до норм законів України. А для початку треба набратись сміливості кожному свідомому громадянину і вказати на місце і роль чиновників в кожній адміністративно – територіальній одиниці у відповідності до Конституції – як основного закону, реалізація якого приведе таки країну в стан реальної СОБОРНОЇ заможної УКРАЇНИ.  

           Саме для цього 24.02.2015 р. в колонній залі КМДА нами і була організована і проведена презентація остаточної, відредагованої  версії «Програми співпраці громадян, депутатів Київради, посадових осіб  КМДА по встановленню  конституційного  устрою  в столиці України шляхом відновлення у територіальних громад районів м. Києва конституційного статусу публічного власника частки національного багатства України, розташованого на території районів столиці» виробленої громадськістю на основі Конституції України і даного в ній  права на безпосередню владу народу.

Програма.  ПРОГРАМА-Ред (1)      в слайдах  Прогр.дем.2(2)

Дорожня карта. Дорожня карта РЕД     в слайдах  Дор кар през

Відео звіт події  за посиланням  “Презентація програми співпраці в справі децентралізації влади і ОМС”

          Вона була розроблена і представлена  представниками правозахисних громадських організацій: ВГО «Вільний простір», ГО «Правовий простір», ГО «Самоврядна громада», ГО «Громадянське суспільство»,  активістами Майдану : колишнього політв’язня Дмитра Павліченка, Олексія Коваленка, Ірини Мерешко, активістів процесу встановлення конституційного устрою в 10 ти районах м. Києва, які взяли старт на організацію і проведення загальних зборів киян в районах.фото оргкомітет

        Даний проект є альтернативою урядовій програмі реформування місцевого самоврядування, децентралізації влади і має на меті реалізувати  процес децентралізації влади і місцевого самоврядування у відповідності з чинною Конституцією України та законами України, зміни до яких є неприпустимими (злочинними) в умовах війни та економічної кризи і можуть призвести до конституційного перевороту, військової диктатури та узурпації влади.

Підтримка даної програми громадянам дасть можливість:

  • в короткі терміни самоорганізуватись в адміністративно-територіальних одиницях України, об’єднатись навколо спільної публічної неподільної власності, чим зберегти економіку, зупинити народні збурення і сприяти припиненню війни на сході;
  • втілити норми Конституції України в частині здійснення публічного права власності територіальних громад для реалізації принципів місцевого самоврядування відповідно до 11 розділу, прав територіальних громад на самоврядування згідно із ст. 5, 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, яких .  керівництвом держави вони були позбавлені з 1996 р;
  • провести необхідні реформи судово-прокурорської, правоохоронної системи, що забезпечить фундамент правової держави і ліквідує підстави для ескалації російсько-українського воєнного конфлікту.

      Метою цього заходу є перш за все  знайти порозуміння і об’єднати зусилля свідомої громадськості, депутатів і чиновників Києва, що дасть основу для об’єднання  українського народу і зніме соціальну напругу на локальних територіях районів столиці, припинить конфлікти, пов’язані з перерозподілом бізнесу, рейдерськими захопленнями майна, землі тощо.

          У малих містах та селах України  проект оформлення територіальних громад як власників  активно втілюється в життя у 60-ти адміністративно – територіальних одиницях,  оскільки знаходить підтримку не лише серед народу, а й серед місцевих депутатів та чиновників.

         В Києві ж до цього ставляться з неприхованим невдоволенням. Так призначену за два тижні подію  проігнорували офіційно запрошені на захід депутати:  Голова КМДА Віталій Кличко, депутат Київради, секретарь Київради Олексій Резніков, відмітилась і почула краєм вуха позицію громадськості депутат Київради Олена Єскіна, але були присутніми і беззаперечно витримали настанови киян Голова постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування  і міжнародних зв’язків Олександр Бродський та його помічники,  Заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Олег Куявський,  Начальник Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Віктор Галета, заступник начальника юридичного відділу Дарницької РДА Вадим Григоренко.

       Сподіваємось, через них інформація буде доведена до всіх інших депутатів, посадовців, чиновників в РДА і всі вони усвідомлять, що часи пустих балачок, мітингів минулись. Місцеві вибори якщо і відбудуться, то на інших засадах. Людей на гаслах не провести і політтехнологіями не одурити.   Прийшов час конкретних дій по розбудові столиці України, як європейського багатого міста на основі незмінної і досить досконалої для демократії Конституції України, яку час прийшов реалізувати! Кроки до цього розроблені, узагальнені і повідомлені. Ми їх пройдемо  однозначно.сит юрист 1

  Питання одне: де опиняться після цього чиновники?

сист юрист 3

Координатор  оргкомітету   

Інна Плотнікова

Дата публікації: Лютий 25, 2015

3 Responses to Реалізуємо Конституцію – отримаємо децентралізацію і втілимо люстрацію

  • Дата публікації: Лютий 25, 2015
    Інна Плотнікова says:

    ЗВЕРТАЮ УВАГУ, ЩО З ПРОГРАМИ ОРГ КОМІТЕТУ ІНІЦІАТИВНА ГРУПА ВІД ВІЧЕ – МАЙДАНУ , ВИЙШЛА, КООРИНАЦІЮ В СПІЛЬНИХ ДІЯХ ВТРАТИЛА, СПРАВУ ПО РАЙОНАМ ЗАПУСТИЛА,НІЯКИХ ДІЙ НЕ ПРОВОДИТЬ, ОРГ КОМІТЕТ ДІЄ НОВИМ СКЛАДОМ ВІДДАНИХ СПРАВІ ЛЮДЕЙ, СЛІДКУЙТЕ ЗА ГРУПОЮ В фб https://www.facebook.com/groups/Probudgennya/?fref=ts

  • Дата публікації: Лютий 25, 2015
    admin says:

    СУБСИДІАРНІСТЬ, САМОРОЗВИТОК ТА ОПЕРТІСТЬ НА АКТИВИ ГРОМАДИ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ТА СУСПІЛЬСТВА В ЦІЛОМУ
    Останнім часом дуже багато зусиль докладається урядовими чиновниками для просування ідеї “добровільного” укрупнення територіальних громад. Щоправда, це “добровільність” за рішенням депутатів, з ілюзорною консультаційною участю самої громади. Об’єднуються території з досяжністю швидкої допомоги протягом 30 хвилин, тобто послуги превалюють над людьми, а не навпаки.
    У пропонованому законопроекті об’єднана рада стає юрособою у порядку, встановленому законом. Громади наче й не було. Тобто рада знову ж не є представницьким органом існуючих територіальних громад і навіть так званої “об’єднаної” тергромади.
    Держава надає підтримку об’єднанню, лише якщо воно відповідає “перспективному плану”. То в чому ж тут “добровільність”?!
    Дійсно, ситуація у переважній кількості українських сіл та селищ надзвичайно складна. У Львівській області, наприклад, у минулому році 6 територіальних громад до 94% коштів бюджету витрачали на органи управління, 21 громада – до 80% (згідно з даними Інституту регіональних досліджень). 112 громад області взагалі не мали витрат на житлово-комунальне господарство. Інвестиційні видатки на особу складали 152 грн. (це ще за курсом 2013 р.) Тепер з врахуванням цьогорічної інфляції ситуація взагалі катастрофічна.
    Чи вирішує зазначені проблеми анонсоване об’єднання? Посилаючись на короткотривалий досвід Латвії та Польщі, нам стверджують, що так. Але мовчать про те, що Швейцарія та Франція чомусь не зробили цього кроку, що Данія, Нідерланди, Норвегія не отримали від об’єднання того, що очікували.
    Уявіть собі невелике фінське селе, що розвивається та фактично живе за рахунок оленярства, яке раптом стало частинкою укрупненої адміністративно – територіальної одиниці. Біля села представницький орган такого великого утворення, виходячи з виграшів для бюджету, дозволяє будувати кар’єр та видобувати руду. Оленярство фактично гине, спосіб життя села, його традиції стають надбанням історії. Сьогодні таке фінське село захистити себе фактично не може.
    Реформа місцевого самоврядування на думку сучасних дослідників [2,3] мала б сприяти досягненню системної потужності та громадянської ефективності.
    Системна потужність – це здатність відповідати колективним преференціям громадян, а громадянська ефективність – рівень, на якому громадяни відповідально і компетентно контролюють рішення наявних форм управління. Європейські дослідники прийшли до висновку, що жоден простий тип чи розмір адміністративної одиниці не є оптимальним для досягнення цих двох цілей. Зокрема, виявили: чим менший розмір адміністративної одиниці, тим більшою є громадянська ефективність у впливі на політичні рішення. Що мається на увазі під системною потужністю? Науковці виділяють три необхідні характеристики системної потужності: 1) адекватний набір співробітників; 2) актуальна продуктивність; 3) ефективність локального уряду.
    Чи малі і великі адміністративні одиниці вирізняються у своїй здатності вирішувати локальні проблеми? Підтвердження цієї тези не виявлено. Є лише певні дослідження по окремих країнах в межах конкретних функціонуючих моделей щодо незначної кількості муніципальних завдань та послуг. З іншого боку, фактично доведено, що рівень, який досягає економіка масштабу за рахунок масштабу для окремих послуг може привести до неекономічності масштабу для інших.
    Ще важливішим є питання необхідності поділу послуг, що надаються людьми безпосередньо в рамках прямого спілкування, та таких, що функціонують в рамках технічної інфраструктури. І тут висновки щодо взаємовпливу можуть бути діаметрально протилежними.
    Більше того, розглядаючи досвід Швейцарії, виявлено позитивний зв’язок між локальною автономією та податковою мораллю і негативний зв’язок – між локальною автономією та розміром тіньової економіки. Можливо, ми зібрались надалі розвивати тіньовий сектор?!
    Найсуттєвіше питання: кого об’єднувати і як об’єднувати? У Польщі недаремно кілька років тому вирішили, що нова гміна створюється рішенням референдуму, межі гміни змінюються рішенням референдуму. Тут шкідливе екологічне виробництво провокує як правило громадську ініціативу зі збору 10% підписів та подальший референдум, на який обов’язково мають прийти не менше 30% жителів, щоб рішення було легітимним. Щоправда, надалі виникають складнощі з адекватним ставленням до своїх обов’язків ради гміни та президента гміни, що заставляє поляків уважніше придивлятися до досвіду Швейцарії. У нас процедура проведення місцевого референдуму зараз не врегульована законодавством, хоч сам референдум гарантований як Конституцією, так і ратифікованою ще у 1997 р. Європейською хартією місцевого самоврядування (переклад зрештою сфальшовано). У Швейцарії, Сполучених Штатах загальні збори мешканців – звичайна річ. Тобто тут ми маємо справу з громадами, які користуються своїм конституційним правом місцевого самоврядування. Більше того, для них громада існує як публічна корпорація – власник та інноватор. Наприклад, цивільна корпорація Берна володіє 917 га сільськогосподарських земель та ділянок в межах забудови, продукує сертифіковану деревину, володіє 85% усього лісу на своїй території. Зазначимо, що у Швейцарії працюють як цивільні корпорації (за місцем народження), так і політичні муніципалітети (за місцем проживання). Десь вони об’єднуються, десь співпрацюють, дуже рідко між ними виникають непереборні суперечності, оскільки їх взаємодія врегульована кантональним законом. Громада Базеля в особі ради бургерів продукує інвестиційні проекти та намагається їх найвигідніше продати [3]. Громади Швейцарії дуже часто виконують роль так званих ландшафт – акторів. Водночас, їх спільне головне завдання – управління реальними активами в спосіб, що не зменшує обсяг капіталу. У США муніципальні корпорації теж радикально змінили свої функції: від промоції бізнесу до цільових інтервенцій у локальну економіку, базованих на економічних дослідженнях чи плануванні. Як зазначає, Джеймс Роуз з’являються нові підходи до приватної власності, зростає роль оренди, виникло нове публічно – приватне партнерство.
    Кого ж автори “реформи” зібралися об’єднувати в Україні? Громади позбавлені можливостей представлення своїх інтересів. Як доводять аргументовано юристи Кравченко, Баймуратов, Батанов, легалізована Конституцією у 1996 р. муніципальна влада так і не стала в Україні владою [1]. Не існує визначеного Конституцією зв’язку між громадою та органом місцевого самоврядування. Вони фактично функціонують окремо один від одного. Громада позбавлена своєї власності. І справа не лише у вилучених у неї в неконституційний спосіб земель за межами населеного пункту, лісу, водних об’єктів, природних ресурсів, а й у неможливості адекватного впливу на ці ж об’єкти в межах населеного пункту. Як виявилось, прийти один раз на 5 років на вибори – єдине місцеве самоврядування, яке належиться громаді. Саме так вважає, наприклад, голова профільного комітету Верховної Ради. “Реформа” взагалі не зачіпає питання власності. Вона об’єднує бідних, позбавляючи їх хоч якихось обраних представників, натомість настійливо пропонуючи їм так званих призначених зверху “намісників”.
    Анонсовані урядом та АП Президента зміни до Конституції як певна база до цих кроків вилучають у статті 143 право громад на безпосереднє управління своїм майном (а це порушення засадничих прав людини), конституційне право тергромад трансформується у право жителів тергромад, тобто руйнується громада як цілісність, підігруючи всеможливим “уповноваженим” неконституційних “тергромад” (фактично бізнес-мереж) по цілій Україні, які сьогодні є мало не у кожному місті. Що зрештою сепарує громади від їх власності. Громада стає згідно з цими змінами адміністративно – територіальною одиницею. Але позбувається права управляти безпосередньо або через свій представницький орган своєю власністю. Тобто нас “рухають” дещо у протилежному напрямку щодо європейського досвіду. Такий підхід характерний для фактично самодержавної та недемократичної Росії, де муніципальна влада і власність взагалі є фікцією, а не для українського народу, який у 14-17 ст. став одним з засновників сучасного місцевого самоврядування у світі. Безпосередня участь громадянина у прийнятті управлінських рішень – європейська практика. А зовсім не контрольовані громадою “представницькі” органи – це практика тоталітарного режиму, яким є сьогодні держава – агресор Росія.
    Для того, щоб подолати бідність громад, їм необхідно повернути незаконно відібрані ресурси. Щоб громада розвивалася, вона має мати змогу працювати як публічна корпорація – інноватор [3]. Насправді третя влада – муніципальна влада. Вона сьогодні в Україні практично відсутня.
    ЛІТЕРАТУРА
    1. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні: кол. монографія / В. О. Антоненко, М. О. Баймуратов, О. В. Батанов та ін.; [за ред. В. В. Кравченка, М. О. Баймуратова, О. В. Батанова]. – К.: Атіка, 2007. – 864 с.
    2. Morris D., The New City-States, Institute for Local Self-Reliance, 1982. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ilsr.org/new-citystates/
    3. Ladner A. Die Schweizer Burgergemeinden: ihre Herkunft ihre Zukunft // Текст виступу для семінару з реформування громад. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.andreasladner.ch/…/seminarvortrae…/ws98vor06.html

  • Дата публікації: Лютий 25, 2015
    admin says:

    це щодо ризиків науковцям від практиків експертів.
    Банківської системи фактично нема
    Олександр Сугоняко https://www.facebook.com/o.suhoniako/posts/1795742173984462?fref=nf&pnref=story
    Сьогодні були парламентські слухання з банківських питань… Люди, які були в залі ВРУ в більшості своїй бояться говорити правду. І голови правлінь банків. Вони наймані працівники, мусять слухатися власників банків, щоб бути головами. Ну, а власники теж невільні, залежні від влади і своїх вчорашніх зло-чинних дій. Не вчив їх ніхто давньої мудрості: будь вільним, не бери чужого. Набрались на свою голову, втратили свободу, а з нею ще щось дуже важливе. В залі не прості люди, середній, а то і вищий клас. Імітують серйозну розмову, стоячи над прірвою… Чимось схожі на донецьких «сепаратистів», які «вільно» обирали у владу «свого» кримінального злочинця, які дурили і дурять самі себе, і караються.
    При Януковичі ця піраміда злочинців, з найбільшим з них паханом наверху, була ясною, не затуманеною. Янукович не боявся «казлов» і лохов, і не хитрив. Сьогоднішні на верху, здається, дурять самі себе і всіх. Теж цим схожі на «сепаратів» і ПТНа. Бояться правди, бо вона їх викриває перед самими собою і людом… І «керівництво» НБУ, унікальне англомовне, а таке ж. Залежні хто від чого. В залі здебільшого змалілі серцем люди, зайняті власними, а не спільними проблемами. Але не всі, слава Богу! Ясно, що справжні, гідні люди не в «державних» органах, і нажаль не в банках… Але стати гідним є у кожного з них, поки живий… Як і у вчорашнього гідного чоловіка є шанс впасти…
    Додаю мій виступ на пар. слуханнях. Виступи обмежені 3-ма хвилинами!!!
    Доброго дня пані та панове!

    Зупинюсь на трьох головних питання:
    1. «Девальвації» НБУ.
    2. Зупинці виконання банківською системою основної функції.
    3. Необхідності продовження Парламентських слухань в іншій формі.

    1.
    Гроші і банківська система не можуть існувати без довіри до них. Національний банк уособлює і гроші, і банківську систему. Він здійснює керівництво і контроль за роботою банківської і грошової системи країни. НБУ словом і ділом формує довіру економічних суб‘єктів до гривні і банків.
    Нажаль, результат слова і діла НБУ: девальвація, інфляція, банківська криза.
    НБУ девальвував своє слово і діло. Пам‘ятаєте: «за оцінками глави НБУ збалансованим є курс гривні 11,5-11,9», коли він був вже 14. Потім… не буду цитувати. Нарешті повна самодискредитація НБУ: «долар по 25 гривень як варіант ми не розглядаємо і не розраховуємо разом з МВФ». Ринок показав чого варті слова і розрахунки Ценртального банку нашої з вами країни.
    Відбулася повна девальвація слова і дії регулятора. І це найгірше. Бо з девальвацією валюти можна справитися, якщо не девальвував сам ЦБ. А якщо девальвував, то падіння курсу і відток депозитів важко зупинити, якщо взагалі можливо. Відомо, що ніяка реформа нічого не варта, якщо не здійснена реформа моральна. Неправдомовці, аморальні люди будь- яку реформу зроблять на користь собі і на шкоду суспільства. Що ми і маємо. Так що кадрове питання в НБУ на порядку денному, як і «ревальвація» НБУ.

    2.
    Стан банківської галузі відображає рівень НБУ. Банківська система вже більше року не виконує свою основну трансформаційно-посередницьку функцію. Вона не нарощує залучення коштів у населення і економічних суб‘єктів, а втрачає їх. Відток гривневих депозитів -58 млрд., валютних – 11,4 млрд. $. Вона не нарощує кредити в економіку, а зменшує – гривневі на 51,4 млрд., валютні – 8,5 млрд.$. Банкам не повертають кредити, банки не повертають депозити. Банківська система перетворилася в розрахунково- касову контору з видачі готівки та здійснення розрахунків і то з затримкою. На порядку денному питання життя чи не життя української банківської і грошової системи, а отже і української економіки, бо без українських банків,і надійної гривні її теж не буде.
    Шановні банкіри, ми зобов‘язані об‘єднатися в пошуку шляхів відновлення кредитування економіки і порятунку системи. Разом з нашим науковим і експертним середовищем. Згадайте початок 90-х. У системи є позитивний досвід долання проблем і криз: початок 90-х, 1998, 2004, 2008 років.

    3
    Дякую Верховній Раді за те, що погодилася з пропозицією АУБ про проведення парламентських слухань. Вони дали свій результат, проблеми означені. Але роботу потрібно продовжити. Часу обмаль.
    Вважаємо за необхідне підготовку і проведення національних консультацій з питань шляхів порятунку банківської системи. АУБ пропонує записати це в Рекомендаціях парламентських слухань.
    Необхідно консолідувати національний інтелект, залучити наших і іноземних науковців, експертів, професіоналів, слово яких вагоме, для пошуку шляхів виходу з системної кризи. Наші ресурси будуть задіяні для цієї справи.
    Дякую за увагу!

Дата публікації: Лютий 25, 2015

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *