Попри всі випробування, виклики та труднощі, я знаю, що багато хто з вас знаходит час стежити за моєю громадською діяльністю та правозахисною роботою. Дякую рідним, які підтримують мене молитвами, а також колегам — громадським діячам, які у самостійно обраних сферах правового захисту виступають за відновлення конституційного устрою та зняття «паузи» з Конституції України.Я пишаюся тим, що ви є в моєму житті, і що ми маємо змогу обмінюватися досвідом, знаннями та практикою. Згодом наша праця стане очевидною для всіх, і суспільство змушене буде визнати наші стратегії як єдино можливі для захисту майбутнього України.
Моя особиста мета незмінна — захист інтересів людей, відновлення справедливості та створення прозорих правових засад у суспільстві. Кожен день цієї боротьби приносить новий досвід. Були успіхи, були й тимчасові невдачі. Проте кожна складність лише підштовхує до нових рішень: ми вчимося не співпрацювати з системою, а розвертати її обличчям до людей. Нинішня система, обрана свого часу більшістю, є виключно «бізнес-орієнтованою» і без нашого тиску вона не здатна змінюватися самостійно.
Відновлення державного (народного) сектору економіки — це наша спільна задача. Бізнесу не має бути там, де він шкодить людині або прямо заборонений законом.
Новий етап боротьби за 381 га землі в Деснянському районі
Зараз я перебуваю на порозі нового, вирішального етапу. Йдеться про справу величезного значення — захист землі від нелегітимного рішення Київради «Про оголошення заказником місцевого значення «Троєщинські луки». Фактично це рішення прийнято щодо промислової зони Києва сільськогосподарського призначення, повністю ігноруючи інтереси великої кількості реальних десятиліттями обробляючих землю користувачів.
Після 10 днів на лікарняному ліжку та перебуваючи досі на амбулаторному лікуванні через колосальний стрес, який влаштувала річкова поліція Подільського району (яка чомусь діяла на землях Деснянського району), я повертаюся в стрій. Я не зламана і не налякана, а лише набула нових знань та гарту через практику співпраці, обговорення декількох стратегій захисту від професійних юристів і знавців ККУкраїни та КПК.
Зі мною поруч моя родина та колектив, який, попри шалений спротив системи, продовжує доглядати за землею своєї відповідальності. Ми опікуємося нею як публічною (комунальною) власністю. Питання цієї землі має бути вирішене в публічний, прозорий, науково та юридично обґрунтований спосіб, а не таємно — на виконання особистих забаганок депутатського корпусу, який залучив до цього силовиків, правоохоронців та кишенькових «громадських діячів». Настає час публічності справ кожного українця і звітності за свою діяльність депутатів. Ми допоможемо налагодити цей діалог. Для цього ми здійснили ще одинважливий крок:
На адресу депутатського корпусу Київради та міського голови В. Кличка вчергове надіслано офіційне звернення від імені користувачів землі з вимогою вирішити це питання в законний спосіб. Зміст листа ми обов’язково оприлюднимо згодом. Ми очікуємо, що депутати нарешті усвідомлять ганебні наслідки своєї діяльності та забезпечать збереження цієї землі, оформивши її правовий статус на засадах прозорого публічного користування в інтересах громади.
Судовий процес у Деснянському суді
Ми виходимо на етап відкритого судового розгляду. Інформую вас про поточний стан:
1. Обвинувальний акт від слідчих уже передано до суду. Він складений поспіхом, без належного аналізу документів, що існують у Київраді. На моє переконання, слідство велося на замовлення, а здобуті «докази» є нікчемними. Ми оприлюднимо їх публічно під час процесу. Ви побачите, які кола «науковців» залучають для оманливих експертиз, які дослідження беруть до уваги, а які ні, і головне — чому так відбувається.
2. Цивільний позов надісланий від прокурора Касян Т. В. (зауважте, Київрада на це не пішла). Його зміст не витримує жодної правової критики.
Послухати й побачити цей процес буде вкрай важливо для кожного, хто хоче зрозуміти: ця система приречена на зміни. І ми змінимо її разом. Там, де народ не мовчить, система пасує.
Наша відповідь на тиск та зверхність посадовців
Ми не просто захищаємося — ми атакуємо у правовому полі. Наразі ми вже «оживляємо» раніше зареєстровані кримінальні провадження в ДБР та НАБУ через Печерський районний суд Києва, який виносить ухвали на законні процесуальні дії, яких ми вимагаємо. Хоча ДБР наразі лише імітує роботу, надсилаючи пусті відписки, ми впевнено рухаємося далі, знаючи свою правоту і залучаючи всі важелі впливу на контроль вищих антикорупційних органів. Нами обраний єдино можливий шлях наполегливо документально набувати перемогу.
За цей час я встигла промоніторити роботу системи безоплатної правової допомоги (БВПД) на прикладі співпраці з двома державними захисниками. Ця система виявилася абсолютно бюрократизованою та не налаштованою на реальний захист. За результатами цієї «співпраці» я вже направила скарги до КДК адвокатури, оскільки керівництво Центру надання БВПД просто ігнорує будь-які зауваження. Стриманий висновок один: попереду дуже багато роботи, щоб досягти рівня захисту, гарантованого Конституцією України та таким інструментом як КПК та Кримінальним Кодексом України.
Під час досудового слідства я пройшла через низку судових розглядів щодо свавілля слідчих. Прокуратура Києва, яка мала б контролювати законність, сама вдавалася до ганебних порушень та омани, які покривалися суддями Подільського району. Прізвища таких відомі. Через «турборежим» слідства ми не завжди встигали дійти до апеляції, але ті скарги, які я встигла заявити, частково вирішилися на мою користь:
• Моя квартира, в який проживає моя родина знято з арешту;
• Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінено на особисте зобов’язання, строк якого закінчився 08.06.2026 р. ( судді самі таки розуміють рівень провалля, соромязливо ховали очі за свої рішення).
Мене абсурдно звинувачують у завданні збитків територіальній громаді Києва на суму 4,4 млн гривень. І це є наслідком діяльності Київради, яка таємно формує нові сумнівні бізнес-проєкти. Проте під тиском свідомих киян ці проєкти руйнуютьсч. Наприклад, як це сталося з проектом «Київської бізнес-гавані» на Троєщині де проект був «узаконений» (!!!) Генпланом (посилання на новину). Наша активна позиція на полі даного проекту вже дала свій результат.
Судовий процес буде публічним!
Судове засідання відбудеться відкрито в Деснянському районі столиці. Я налаштована на спокійний, виключно юридичний розгляд, чітко розуміючи тезу «а судді хто?». Спробуємо крок за кроком повертати повагу до правосуддя.
Справа № 754/9011/26 Суддя: Скляренко Уляна Володимирівна.
Для розуміння контексту та масштабів тиску: аналогічна справа була порушена щодо іншого користувача землі, який спочатку брав участь у нашому правозахисному проєкті, але під тиском замовних дій правоохоронців річкового порту піддався страху. Разом із адвокатом Андрющенком О. вони пішли на угоду зі слідством та прокуратурою (що наполегливо адвокати радили зробити й мені, щоб таким чином безперешкодно всіх інших зігнати з поля важкою технікою «благоустрою» під прикриттям правоохоронців.)
Я маю повне право це стверджувати, адже неодноразово зверталася до цього обвинуваченого та його захисника з пропозицією об’єднати зусилля для відстоювання правди. На жаль, вони обрали інший шлях. Сподіваємося, що наша публічна робота вплине на позицію суду і нам вдасться змінити ситуацію на користь законних конституційних користувачів, яких на полі понад 300 осіб.
Чому незаконно обвинувачений та його адвокат не скористалися матеріалами та доказами, які я по крихтах збирала протягом 10 років, розраховуючи на публічний діалог урегулювання земельного питання з депутатами Київради після війни — питання риторичне. (Справа № 754/21121/25, кримінальне провадження № 12025100160000002 від 29.01.2025 р. стосовно Любченко Олени Михайлівни. Розгляд триває, наступне засідання призначене на 02.07.2026 р., суддя Деснянського райсуду Києва Бабайлова Л. М.).
Ціна питання, через яке система йде «катком» по людях, які обробляли ці городи понад 30 років — мільярдні кошти. Мене ж переслідують лише за те, що ми, реалізуючи безпосередню владу народу, колективом встали на захист землі біля озера «Алмазне» від чергової забудови. Ми прибрали територію, вивезли тонни сміття і прагнемо зберегти її для людей праці, щоб дати їм можливість вижити в умовах війни та руїни. Як підсумок зазначаємо : система налякана самоорганізацією свідомих громадян та військових, тому використовуючи міжнародну обстановку й запустила цей репресивний апарат вичавлювання людей.
Але ми не відступимо. Стежте за анонсами, судовий процес буде максимально публічним. В коментарях вже призначений суд в ВАКС. https://www.facebook.com/photo.php?fbid=27582877714682131&set=a.145106745552598&type=3¬if_id=1781266629982894¬if_t=feedback_reaction_generic&ref=notif
Разом до кінця з тими хто знає, що лише разом впораємось з усіма негараздами.
Запрошуйте журналістів та кореспондентів для участі в судових засіданнях. Будемо разом аналізувати стан речей в земельному питанні, яке так важливо в контексті тимчасово окупованих земель України і на фоні цього продажу землі іноземцям під час коли чоловіки виборюють втрачену землю на сході .
Інна Плотнікова
No responses yet