Частина 2. Анатомія процесуального реваншу: як громадський захист землі на 3,8 млрд грн перетворили на «кримінальну справу» і чому НАЗК блокує цей статус. До судового засідання по справі 02.10.2026 р. о 12.00 на вул. Червоної калани 6, зала 6.
У першій частині нашого матеріалу ми, бувши на дистанційному зв’язку соц мереж і підтримуючи діяльність ГО «Самвоярадна громада» у всіх діях детально проаналізували, як інституційна бездіяльність та формалізм НАЗК фактично нівелюють гарантії захисту, які держава декларативно обіцяє викривачам корупції. Однак найнебезпечнішим наслідком цієї бездіяльності є не самі «відписки» чиновників, а той процесуальний тиск, якого зазнає викривач Інна Плотнікова з боку правоохоронної системи, залишившись із нею віч-на-віч.
Історія боротьби за збереження землі територіальної громади біля озера Алмазне у Деснянському районі м. Києва є наочною ілюстрацією того, як інструменти кримінальної юстиції застосовуються для нейтралізації громадських активістів через тактику SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation — стратегічні переслідування проти участі громадськості). Цей приклад дає вітчизняній юридичній спільноті можливість висвітлити та практично впровадити європейські стандарти захисту прав людини й утвердження верховенства права.
ЮРИДИЧНА ДОВІДКА:
Якщо коротко. Європейський контекст та концепція Anti-SLAPP
Поняття SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation) у сучасній європейській правозахисній практиці описує маніпулятивне використання правоохоронних та судових органів для придушення громадської активності, викриття корупції та захисту суспільних інтересів. Навесні 2024 року Європейський Парламент та Рада ЄС ухвалили Директиву (EU) 2024/1069 (Anti-SLAPP Directive), яка зобов’язує держави-члени забезпечувати прискорений захист активістів і викривачів від зловживань процесуальними правами з боку можновладців.
Якщо детально Термін SLAPP (Strategic Lawsuits Against Public Participation — Стратегічні позови проти участі громадськості) виник у США наприкінці 1980-х років. його ввели в науковий і юридичний обіг двоє професорів Денверського університету (штат Колорадо, США): Джордж Прінг (George W. Pring) — професор права; Пенелопа Канан (Penelope Canan) — професорка соціології.
вони вивчили тисячі судових процесів і у 1996 році видали фундаментальну працю — книжку «SLAPPs: Getting Sued for Speaking Out» («SLAPP: позови за публічні висловлювання»).
Суть та походження поняття Прінг і Канан помітили небезпечну тенденцію: великі корпорації, девелопери та можновладці почали масово використовувати суди не для захисту своїх реальних порушених прав, а як інструмент залякування та виснаження громадян, журналістів та активістів, які критикиували їхні дії (наприклад, виступали проти забудови, вирубки лісів чи екологічного забруднення). Головні ознаки класичного SLAPP-позову за концепцією авторів: Мета — не перемога в суді, а сам процес: Позивачу не обов’язково вигравати справу. Головне — змусити активіста витрачати роки часу, величезні кошти на адвокатів та переживати стрес.
Асиметрія ресурсів: Великий бізнес або чиновники проти звичайного громадянина чи невеликої громадської організації.
«Охолоджувальний ефект» (Chilling Effect): Залякати не лише конкретного відповідача, а й подати сигнал усій громаді: “Якщо будете протестувати чи викривати корупцію — ми знищимо вас судовими тяганинами”.
Як це розвинулося далі (Еволюція у Європі)
Хоча термін народився у цивільному праві США, згодом він поширився на увесь світ. Еволюція у кримінальне переслідування: З часом автократичні режими та корумповані силовики почали використовувати як SLAPP не лише цивільні позови про «захист честі та гідності», а й сфабриковані кримінальні справи проти викривачів (звинувачення у «самовільному зайнятті ділянок», «перешкоджанні діяльності», «шахрайстві» тощо). Директива ЄС проти SLAPP (Anti-SLAPP Directive): У 2024 році Європейський Союз ухвалив спеціальну Директиву (EU) 2024/1069 (Anti-SLAPP Directive або «Закон Дафни» — на честь вбитої мальтійської журналістки Дафни Каруани Галізії, проти якої на момент смерті було відкрито 47 SLAPP-позовів). Цей акт зобов’язує держави ЄС впроваджувати механізми швидкого відхилення таких маніпулятивних позовів і захищати викривачів.
Справа Інни Плотнікової висвітлює характерні ознаки такої практики. Замість розслідування фактів корупції на 3,8 млрд грн, оприлюднених викривачкою, проти неї розгорнуто системний процесуальний тиск — штучне виділення матеріалів, обшуки та фальсифікацію підозр. Належна судова оцінка таких дій Деснянським районним судом м. Києва через призму гарантій захисту викривача сприятиме утвердженню принципу верховенства права та послідовній імплементації європейських стандартів у вітчизняну судову практику.
1. Від захисту громади до «персонального обвинувачення» через штучне виділення справ
Громадська діяльність ГО «Самоврядна громада» щодо захисту масиву біля озера Алмазне (кадастровий квартал 8000000000:62:212) розпочалася ще у 2016 році — за десять років до виникнення нинішніх кримінальних проваджень. Організація послідовно і системно виступала проти спроб забудови зелених зон протягом 16 років та відстоювала права місцевих жителів і землекористувачів особливо активно на Лівому березі Києва.
Крім того, відкритість моєї позиції та факт постійного повідомлення про корупційні зловживання підтверджується не лише офіційними зверненнями до органів влади, а й регулярним публічним висвітленням цих обставин (зокрема, у моїх багаточисельних публікаціях під назвами:
1. «Йдео до мети – земля громадам» 2012р. https://vyhid-e.org.ua/?p=735
2. «Земля не деепутатів , громадян, тому кияни припиняють дерибан» 2017р. https://vyhid-e.org.ua/?p=4309
3. «Земля не товар – продаси, готуйся до покарання» 2016р. https://vyhid-e.org.ua/?p=3338
4. «Самоврядування в справах публічного і приватного землекористування» на веб-ресурсі https://vyhid-e.org.ua/?p=3540 2017рік
5. «Громадянам – право на землю – ТАК! Сміттєспалювальному заводу в місті – Ні!» 2017р. https://vyhid-e.org.ua/?p=3765
6. «Оформлення землі в територіальних громадах обов’язок кожного» 2019 р. https://vyhid-e.org.ua/?p=5475
7. «Як взяти відповідальність за землю і не зганьбити статус конституційного власника – ефективного землевпорядника» 2020р. https://vyhid-e.org.ua/?p=5798
8. «Суди, посадовці, громадські діячі на захисті Конституції України? Перевіримо? 2022р.» https://vyhid-e.org.ua/?p=5993
9. «381 га київської землі під захист конституційного власника, а не під продаж з молотка» 2025 р. https://vyhid-e.org.ua/?p=6518
10. « Вчимось захищати один одного і перемога не забариться» 2026р. https://vyhid-e.org.ua/?p=6590 і останні публікації поточного року про перебіг подій досудового слідства, що повністю спростовує будь-які припущення обвинувачення щодо прихованості моїх дій чи наявності умислу на вчинення кримінального правопорушення.
Однак у 2026 році, після проведення правового аналізу та подання запитів щодо процедур Київради, було викрито масштабні маніпуляції та підробки проектів рішень міськради (зокрема стосовно проектів т.зв. заказника «Троєщинські луки»), які завуальовували вилучення землі громади вартістю 3,8 млрд грн.
Реакція силовиків була миттєвою:
1. Спочатку поліція відкриває кримінальне провадження № 12023100030000216 за фактом нібито «самовільного зайняття землі» щодо місцевого землекористувача М. Нечипорука, права якого бралася захищати ГО «Самоврядна громада».
2. Після того, як Голова ГО Інна Плотнікова офіційно подає заяви про корупцію до НАБУ та САП (заяви № П-4022, П-4028, П-4243, П-7461) та викриває посадових осіб, слідчі вдаються до класичного процесуального маневру — штучно виділяють із первинної справи М. Нечипорука окремі матеріали та створюють провадження № 12025100160000046 персонально щодо викривачки.
Мета цього маневру прозора: змінити статус активіста з «правозахисника та викривача» на «підозрюваного», аби дискредитувати її заяви про корупцію перед суспільством та судом.
2. Судовий контроль проти правоохоронного свавілля: факти, підтверджені ухвалами
Спроби правоохоронних органів зобразити переслідування активістки як «звичайне розслідування» повністю розбиваються об офіційні рішення судовими органами, які процесуально зафіксували системні порушення з боку слідчих:
Помста за судову скаргу: 01.04.2026 Печерський районний суд м. Києва (справа № 757/9987/26-к) задовольнив скаргу Інни Плотнікової та зобов’язав ДБР відкрити справу щодо дій слідчого поліції Баранюка Є.В. Реакція слідчого була негайною: вже 08.04.2026 (наступного дня після того, як стало відомо про рішення суду) слідчий Баранюк Є.В. приходить з обшуком до житла викривачки та вручає їй підозру.
Службове підроблення у ДБР: Прагнучи захистити себе від розслідування, слідчий ДБР Кравчук М.П. відмовляє Інні Плотніковій у визнанні потерпілою. Однак 16.09.2026 ( зверніть увагу на дату квітень – вересень) Шевченківський районний суд м. Києва (справа № 761/30022/26) скасовує цю постанову, встановивши юридичний факт: слідчий ДБР навіть не читав її заяв, а просто скопіював і відтворив текст рішення з абсолютно іншої, сторонньої справи. За цим фактом підроблення документів (ст. 366 КК України) подано відповідні заяви до правоохоронних органів.
3. В черговий раз розраховуємо на автономію судової влади тому що статус викривача, немаючи повноважень, блокують чиновники
Ключовим правовим рубежем у цій справі є засідання Деснянського районного суду м. Києва (суддя Скляренко У.В.) у справі № 754/9011/26. Сторона захисту викривачки в окремому клопотанні до суду поставила перед судом фундаментальне питання: чи має право Суд самостійно визнати статус викривача та зупинити SLAPP-переслідування, якщо НАЗК демонструє бездіяльність?
Спираючись на сталу практику Верховного Суду (постанови від 09.11.2022 у справі № 761/33182/20 та від 21.06.2023 у справі № 761/33183/20), захист наголошує: Статус викривача виникає в силу Закону з моменту повідомлення про корупційне правопорушення. Він не надається і не підтверджується “посвідченнями” чи “довідками” від НАЗК.
Правосуддя не може ставати заручником чиновницьких відписок. Саме Суд, як незалежна гілка влади, наділений повнотою повноважень оцінити причинно-наслідковий зв’язок між викриттям корупції на 3,8 млрд грн та подальшим кримінальним переслідуванням, виконавши свій обов’язок із захисту прав людини від свавілля (ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ВИКЛАДЕНОЇ В СТАТТІ ПУБЛІЧНОСТІ ТА ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
З метою дотримання вимог чинного законодавства України та запобігання будь-яким процесуальним маніпуляціям щодо оприлюднення цих матеріалів, зазначаємо тнаступне:
1. Відсутність таємниці досудового розслідування: Кримінальне провадження № 12025100160000046 перебуває на стадії судового розгляду у Деснянському районному суді м. Києва. Стадія досудового розслідування є завершеною, а обвинувальний акт направлено до суду. Будь-які письмові зобов’язання про нерозголошення матеріалів (ст. 387 КК України) відсутні. Відповідно до ст. 27 КПК України та ст. 129 Конституції України, судовий розгляд є відкритим та публічним.
2. Суспільний інтерес: Оприлюднена інформація стосується питань високого суспільного інтересу — збереження комунального майна територіальної громади м. Києва вартістю 3,8 млрд грн, гарантій діяльності громадських організацій та захисту викривачів корупції. Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до такої інформації не може бути обмежений.
3. Реалізація права на захист: Ця публікація є способом реалізації конституційного права на захист від сфабрикованого переслідування (ст. 55 Конституції України) та права на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Усі висвітлені обставини ґрунтуються на процесуальних документах, поданих до суду, та процесуальних ухвалах слідчих суддів Печерського і Шевченківського районних судів м. Києва.
Я, Інна Плотнікова, дякую колективу консультантів юристів за поради і обрані для громадськості акценти в даному матеріалі. Тепер моя післямова – ВИСНОВОК:
Іду на Ви — іспит для держави
Моя принципова та відкрита позиція щодо викриття корупційних дій з 2016 року підтверджується не лише серією публікацій на цьому ресурсі, а й офіційними зверненнями до правоохоронних органів, НАБУ, САП та НАЗК. Саме тому у межах справи № 754/9011/26 нами подано до Деснянського районного суду м. Києва клопотання про врахування статусу викривача корупції та забезпечення гарантій захисту від тиску. Це вкотре доводить відсутність будь-якого умислу на правопорушення з мого боку та підтверджує, що штучна кримінальна справа є прямою реакцією та спробою заблокувати мою викривальну діяльність
Коли державні інституції втрачають зв’язок із сувереном — народом — вони ризикують перетворитися на закриту корпорацію, де інструменти кримінальної юстиції використовуються як приватна служба захисту корупційних статків. Замість виконання конституційних функцій така система починає працювати на самозбереження, гасячи будь-який голос правди.
Захист землі біля озера Алмазне — це більше ніж боротьба за гектари. Це реальний стрес-тест для державних інституцій. Саме такими проєктами ми, громадяни, перевіряємо: чи існує ще Держава як інститут права, чи перед нами лише закрита структура, що прикривається гербом та печаткою?
Я до суду «Іду на Ви!» — з відкритим забралом, точним юридичним розрахунком та силою закону, який змушена досліджувати щоб ділитись з тими хто цінує своє життя і цікавиться майбутнім. Я нагадую системі фундаментальну істину – тягар доведення вини несе сторона обвинувачення. Це не людина – громадянин мусить виправдовуватись за захист прав громади, це обвинувачення має законний обов’язок довести вину поза розумним сумнівом.
Коли ж замість беззаперечних доказів обвинувачення надає суду сфабриковані підозри, маніпуляції з підслідністю та скопійовані постанови, воно розписується у власній процесуальній безпорадності.
Це іспит для судової системи: здатна вона бути незалежним гарантом Конституції чи перетвориться на статиста корупційного свавілля. Ми не чекаємо правосуддя як милості — ми вимагаємо його за Законом. І якщо система вибере шлях захисту корпоративних інтересів, вона винесе вирок перш за все самій собі.
Ми свідомі своєї сили, ми тримаємо принципову позицію й готові йти до кінця. Справжня Держава починається з нашої непохитності.
No responses yet